Шевчук Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевчук Валерій Олександрович
Валерій Шевчук.JPG
Валерій Шевчук на презентації другого тому книги «Наш Лукаш» у Києво-Могилянській академії (2011)
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Шевчук Валерій Олександрович (нар. 20 серпня 1939) — український письменник-шістдесятник.

Цитати[ред.]

  •  

…а Скиригайло, хоч який п'яний був, відчув, що до серця йому причепився камінець, а може, гнітить його якась тьма, що він, можливо, і справді в череві апокаліптичного звіра, — починав уже каятися. Так воно, зрештою, бувало завжди: витворяв казна-що, біснувався, скаженів під час бенкетів, а потім смиренно приходив до священиків, щедро їх обдаровував, молився, каявся і навіть покуту приймав[1]

  •  

…Всі ми в череві апокаліптичного звіра, і я серед усіх[2]Чернець

  •  

І прийшла їй [Катарині] тоді до голови дивна думка: світ тільки позірно сонячний та гарний. Насправді ж він — черево апокаліптичного звіра, і живе в ньому ще й безпросвітна тьма — не має вона ні форми, ні розміру(...) І той, кому трапляється таке нещастя, потрапляє в її черево, тобто у її волю: не має значення, винуватий він чи ні[3]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Шевчук В.. У череві апокаліптичного звіра: Іст. повісті та оповідання. — К.: Український письменник», 1995. — 205 с. — ISBN 5-333-01290-3


Bookmark-new.svg