Ю́рій Лу́цький (повне ім'я при народженні — Ю́рій Степа́н Не́стор Лу́цький, англ.George Stephen Nestor Luckyj; 11 червня 1919, Янчин, Перемишлянський повіт — 22 листопада 2001, Торонто, Канада) — український літературознавець, літературний критик, славіст, видавець, перекладач.
Коли я виїхав в 1937 р. зі Львова закордон, у мене була охота вийти із рідного загумінка, з академічної гімназії, де нас вчили бути радше патріотами, ніж науковцями. Щоправда, у моїх батьків був ширший погляд на Україну. Як колишній молодомузівець, мій батько, Остап, завжди спрямовував мене в західний світ. Від роду моєї матері, Смаль-Стоцьких, я одідичив, здається, респект для точної науки[1]. — З лекції, виголошеної на врученні Нагороди Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (виголошена Романом Корогодським) Київ, 28 травня 1999 р.
Шевельов охрестив мене «впроваджувачем в чужі світи». Та ці світи не були для мене чужими. Як професор української літератури в Торонто, я відчував брак основної інформації про українську літературу[1].
Що спонукало мене писати про Гоголя і Шевченка? Тому, що я зацікавився тим, що німці називають Geistesgeschichte, а англійці – Intellectual history. Отже, я хотів бачити літературу в ширшому контексті історії і духовості. Також Гоголь мене цікавив через його «двоєдушне», від якого я так само страждав. У нього воно було українсько-російське, у мене – українсько-англійське[1].