Шістдесятники

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію). Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук. Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук. Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика. Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші. Характерні риси шістдесятництва: критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю; відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність; єдність традицій і новаторства; витончений інтелектуалізм, естетизм.