У моєму житті прапор України відіграв дуже важливу роль. Коли в радянські часи була офіційна заборона на нього, він найперше з’являвся у моїх закордонних мандрівках.[1]
Прага мала тісний стосунок до Шевченка — тут з'явилося позацензурне видання творів Великого Кобзаря, виходили прекрасні чеські переклади його поезій.[1]
Щоразу, коли бачу, як розвівається наш прапор, не можу не хвилюватися. Це найдорожчий наш символ. І у буденному житті ми повинні шанувати це наше знамено.[1]