Кіяновська Маріанна Ярославівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіяновська Маріанна Ярославівна
Маріанна Кіяновська.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Маріа́нна Яросла́вівна Кіяно́вська (нар. 17 листопада 1973, Нестеров, нині Жовква, Львівська область) — українська поетеса, прозаїк, есеїстка, перекладачка, літературна критикиня та літературознавиця. Членкиня Національної спілки письменників України, Українського ПЕН. Лауреатка Шевченківської премії 2020 року за збірку поезій «Бабин яр. Голосами»[1].

Цитати[ред.]

  •  

Сенс життя полягає в тому, щоб його продовжувати. Якби я могла будувати своє життя від самого початку, я би народила і виховала дуже багато дітей. Ніхто нічого мудрішого не вигадав: тільки на триванні й перетворенні тримається світобудова[2].

  •  

Свобода — це величезна відповідальність. Це право зробити те, що ти хочеш, але з розумінням, що абсолютно за все тебе спитають[2].

  •  

Слово впливає на все, слово все змінює. Але це питання перспективи і часу. Є багато способів з’їсти яблуко. Можна піти в супермаркет і купити кілограм яблук. Можна купити будинок, коло якого є сад, і рвати яблука просто з дерева. А можна посадити дерево. Той, хто садить дерево, – письменник, який вірить у силу слова. Тобто у перспективі поколінь тільки слово і здатне щось змінити, тільки воно[3].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга друга. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 264 с. — ISBN 978-617-679-191-1


Bookmark-new.svg