Дашкевич Ярослав Романович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Дашкевич
Dashkevych Yaroslav Late 1980th.JPG
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ярослав Романович Дашкевич (1926–2010) — український історик, археограф.

Цитати[ред.]

  •  

Фігура, без сумніву, дуже складна — бо і визволитель з-під Польщі, і той, що піддав Україну Росії, бо і обраний народом демократичний вождь, і представник авторитарної, деколи дуже жорстокої влади, і захисник народу та одночасно згубця, який розплачувався ясиром за татарську допомогу. Носій паралельно республіканських і монархічних принципів і т. д., і т. д.[1]Про Богдана Хмельницького («Клан Хмельницького — легенда чи дійсність?»).

  •  

Мазепа програв — і тому його оголосили «зрадником». Якби він виграв — ніхто з нього зрадника б не робив. Так, як ніхто не вважав зрадником Джорджа Вашинґтона, який разом з однодумцями «зрадив» бритійській короні, відірвав бритійські ж землі від Англії і створив Сполучені Штати Америки. Так, як ніхто не вважає зрадником Симона Болівара, що «зрадив» іспанській короні й започаткував рух до незалежності іспанських же земель у Південній та Центральній Америці.[2]«Іван Мазепа і Росія».

  •  

Я неодноразово казав Миколі Гуцуляку: «Миколо, Ви щаслива людина, бо сидите за віру в Бога, за те, що не відреклися від нього в час випробувань. А за що сиджу я?! Тільки за те, що я син своїх батьків-українців».[3]Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру».

Примітки[ред.]

  1. Постаті, 2007, с. 100
  2. Постаті, 2007, с. 204
  3. Голько О. Загартовані в Сибіру. — Львів: Піраміда, 2011. — С. 7. — ISBN 978-966-441-212-1

Джерела[ред.]

  • Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-е вид., виправл. й доповн. — Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. — 808 с. — ISBN 978-966-441-031-8