Олійник Борис Ілліч

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олійник Борис Ілліч
Borys Oliynyk.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Борис Ілліч Олійник (нар. 1935) — український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Почесний академік Академії мистецтв України. Відомий державний діяч: неодноразово був депутатом Верховних Рад СРСР та України.

Цитати[ред.]

  • І взагалі: ко’ б не було рабів,
Цікаво, чи з'явилися б тирани?
  • Страшніше смерті — воля на приколі.
  • Коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі.
  • На те й дорога, щоб іти.
  • А ти гадав: безсмертя — річ проста?
  • Так звідки ж ти, Дорого, почалась?
  • Народ не візьмеш на макуху.
Він зоддаля розрізнить чин:
І хто є син його по духу,
І хто — по духу! — сучий син.
  • Немає у житті середини. Є тільки фланги й тільки — центр.
  • Коли минуле спродав на базарі,
Ти вже продав грядуще і себе!
  • Мова — то не просто звуки, витворені відповідними м'язами відповідних органів. Це — голос народу, неповторного тембру й інтонації, що є одним із чинників спадкового механізму… Втрата слуху веде до втрати тембру, отже — власного голосу, що в кінцевому рахунку нівелює народ як неповторне оригінальне явище.

Джерела[ред.]



Bookmark-new.svg