Перейти до вмісту

Олійник Борис Ілліч

Матеріал з Вікіцитат
Олійник Борис Ілліч
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Борис Ілліч Олійник (нар. 1935) — український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Почесний академік Академії мистецтв України. Відомий державний діяч: неодноразово був депутатом Верховних Рад СРСР та України.

Цитати

[ред.]
  • І взагалі: ко’ б не було рабів,
Цікаво, чи з'явилися б тирани?
  • Страшніше смерті — воля на приколі.
  • Коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі.
  • На те й дорога, щоб іти.
  • А ти гадав: безсмертя — річ проста?
  • Так звідки ж ти, Дорого, почалась?
  • Народ не візьмеш на макуху.
Він зоддаля розрізнить чин:
І хто є син його по духу,
І хто — по духу! — сучий син.
  • Немає у житті середини. Є тільки фланги й тільки — центр.
  • Коли минуле спродав на базарі,
Ти вже продав грядуще і себе!
  • Мова — то не просто звуки, витворені відповідними м'язами відповідних органів. Це — голос народу, неповторного тембру й інтонації, що є одним із чинників спадкового механізму… Втрата слуху веде до втрати тембру, отже — власного голосу, що в кінцевому рахунку нівелює народ як неповторне оригінальне явище.

Про автора

[ред.]
  •  

[радник Горбачова Георгій] Шахназаров пропонував створити у президентській адміністрації спеціальну групу на чолі з відомим українським поетом Борисом Олійником і відправити в тури проти незалежності по Україні численних російських знаменитостей.[1]«Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу»

  Сергій Плохій

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Сергій Плохій. Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу. (пер. Ярослав Лебеденко, Анатолій Саган). — Харків: КСД, 2019. — 512 с. — ISBN 978-617-12-6891-3