Перейти до вмісту

Зло

Матеріал з Вікіцитат
Зло
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Зло — щось погане, протилежне добру. Все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно і протиставляється благу.

Цитати[ред.]

  •  

Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре[1].

  Євангеліє від св. Марка
  •  

I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших[2].

  Григорій Сковорода
  •  

Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло[3].

  Григорій Сковорода
  •  

Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво — бiжи вiд ньoго[3]!

  Григорій Сковорода
  •  

Коли в тебе людське серце — спiвчувай, а якщо хочеш — ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою[3].

  Григорій Сковорода
  •  

Зло породжує зло, але чи добро породжує добро[4]?

  Роман Коваль
  •  

Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво[5].

  Сократ
  •  

Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне[5].

  Сократ
  •  

Гроші є зло, яке винищують, купуючи добро[6].

  Геннадій Малкін
  •  

Говорити лихе, а промовчувати добре — однакове є зло[7].

  Димитрій (Туптало)
  •  

Віра в гомерівських богів, змовами яких пояснювали історію Троянської війни, вже минула. Боги вигнані. А їхнє місце посіли сильні особистості або групи, злостивість яких і спричинює все те зло, від якого ми потерпаємо; ними можуть бути сіонські мудреці, монополісти, капіталісти або імперіалісти.[8]Про теорії змови. «Відкрите суспільство та його вороги. Том 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники».

  Карл Поппер
  •  

Святі – Любов у Злі й Блаженство у Стражданні.[9]

  Сергій Губерначук
  •  

У коханні пройде непоміченим зло.[9]

  Сергій Губерначук
  •  

Тихе зло на дні душі – то пекельний рай.[10]

  Сергій Губерначук
  •  

За все йде розплата – за добре і зле.[11]

  Сергій Губерначук
  •  

Зло, від якого страждають люди нашого часу, походить від того, що більшість їх живе без того, що дає розумне керівництво людською діяльністю, - без релігії, не тієї релігії, що полягає у вірі в догмати, у виконанні обрядів, які приносять приємну розвагу, розраду, збудження, а тієї релігії, що встановлює відношення людини до Всесвіту, до Бога і тому дає загальний вищий напрямок усієї діяльності людської, без якої люди стають на рівень тварин і навіть нижчі за них. Зло це, що веде людей до неминучої загибелі, проявилося з особливою силою в наш час, тому що, втративши розумне керівництво в житті та спрямувавши всі свої зусилля на відкриття й удосконалення в царині знань переважно прикладних, люди нашого часу виробили собі величезну владу над силами природи; не маючи ж керівництва для розумного застосування цієї влади, вони природно почали вживати її на задоволення своїх найнижчих, тваринних спонукань. Позбавлені релігії люди, маючи величезну владу над силами природи, подібні до дітей, яким дали б для гри порох або гримучий газ. Дивлячись на ту могутність, якою користуються люди нашого часу, і на те, як вони вживають її, відчувається, що за ступенем свого морального розвитку люди не мають права не тільки на користування залізницями, поромами, електрикою, телефонами, фотографіями, бездротовими телеграфами, а й навіть простим мистецтвом оброблення заліза та сталі, бо всі ці вдосконалення та мистецтва вони використовують лише для задоволення своєї пристрасті, для забави, розпусти та винищення одне одного.[12]

  Лев Толстой
  •  

Смійся злу вві зло.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

А що там – по той бік добра і зла?[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Зло на світ випускають з клітки –
і гинуть навіть мовчазні свідки.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Усе зло відрубане буде.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

 Я виймаю з очей твоїх зло
й розбиваю на ска́лки і скло,
щоб знайти за межею межі
і собор, і нові вітражі.[13]

  Сергій Губерначук
  •  

Зло — найбрутальніша форма невігластва.

  Микола Костянтинович Реріх[14]
  •  

Зло — це ніщо інше, як невідповідність між буттям і необхідністю.

  Георг Вільгельм Фрідріх Гегель[14]
  •  

Зло завжди надмірне.

  Моріс Бланшо[14]
  •  

Місця не знайдеш, де б не панувало зло.

  Іван Вишенський[14]
  •  

Зло породжує зло.

  Михайло Юрійович Лєрмонтов[15]
  •  

Дорогою зла не дійдуть до добра.

  Вільям Шекспір[15]
  •  

Зло, ніби хвиля, б'ється об берег і повертається назад.

  Генрік Сенкевич[15]
  •  

Чи велике, чи мале зло, але його чинити не потрібно.

  Езоп[15]
  •  

Велике зло — лицемірство, підлабузництво, пристосування. Вмій розпізнавати це багатолике зло, будь нетерпимим і непримиренним до нього.

  Василь Сухомлинський[15]
  •  

Зло, як і добро, має своїх героїв.

  Франсуа де Ларошфуко[15]
  •  

Зло виростає з добра, якщо люди не вміють керувати і належним чином користуватися добром.

  Демокріт[15]
  •  

Запальний може вчинити нерозумно; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.

  Соломон[15]
  •  

Хто викопує яму, сам впаде у неї, і хто розставляє тенета, сам упіймається в них. Хто чинить зло, на того воно й обернеться, і він сам дізнається, звідки воно прийшло до нього.

  Біблія[15]
  •  

Зла людина шкодить іншим, не маючи ніякого зиску для себе.

  Сократ[15]
  •  

Не чини зла, і воно не обернеться до тебе; тікай від неправди, і вона уникатиме тебе

  Біблія[15]
  •  

Жодна людина не чинить зла заради зла, всі чинять його заради зиску або задоволення, честі або чогось подібного

  Френсіс Бекон[16]
  •  

Безодня зла принадлива незалежно від зиску, який матимеш від лихих вчинків.

  Жорж Батай[16]
  •  

Якщо хто-небудь робить для нас добро, ми зобов'язані терпляче приймати і зло від цієї людини.

  Франсуа де Ларошфуко[16]
  •  

Найнебезпечніші ті злі люди, душі яких не зовсім позбавлені доброти.

  Франсуа де Ларошфуко[16]
  •  

Шкода, що прагнення людей зменшити зло породжує так багато нового зла.

  Георг Крістоф Ліхтенберг[16]
  •  

Жоден злодій чи злочинець не вчинили у світі стільки зла, не пролили стільки людської крові, як люди, які прагнули бути рятівниками людства.

  Семен Людвігович Франк[16]
  •  

Я не хочу і не можу повірити, що зло — це нормальний людський стан.

  Федір Михайлович Достоєвський[16]
  •  

Коріння всіх злих справ у лихих думках.

  Лев Миколайович Толстой[16]
  •  

Тільки тоді ти зможеш утриматися від злих справ, коли навчишся утримуватися від злих думок.

  Лев Миколайович Толстой[16]
  •  

Не будь добрим, бо розлижуть.
Не будь злим, бо розплюють.

  Василь Симоненко[16]
  •  

Хто зі злом не бореться, той людей не любить.

  Іван Франко [16]
  •  

Злорадство — насолода чужим горем.

  Плутарх[17]
  •  

Злорадство... це нічим не викликане бажання чинити зло іншим, щоб шляхом порівняння з власним становищем отримати задоволення.

  Девід Юм[17]

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Афоризми. Євангеліє від св. Марка
  2. Афоризми. Григорій СКОВОРОДА (2)
  3. а б в Афоризми. Григорій СКОВОРОДА (8)
  4. Афоризми. Роман КОВАЛЬ (2)
  5. а б Афоризми. СОКРАТ
  6. Афоризми. Геннадій Малкін
  7. Афоризми. Данило Туптало
  8. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Том 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники / Переклад з англійської Олександр Буценко. — Київ: Основи, 1994. — С. 106. — ISBN 5-7707-5614-4
  9. а б Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 164, 299.
  10. Губерначук С.Г. Сопілка – Київ: Тропеа, 2022. – 208 с. – С. 186.
  11. Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 14.
  12. Одумайтесь (Толстой) — Викитека
  13. а б в г д Губерначук С.Г. Розсипане золото літер – збірка роздумів, цитат, віршів. – Київ: Тропеа, 2023. – 210 c. – С. 105, 106.
  14. а б в г Антологія афоризмів, 2004, с. 185
  15. а б в г д е ж и к л м Антологія афоризмів, 2004, с. 186
  16. а б в г д е ж и к л м Антологія афоризмів, 2004, с. 187
  17. а б Антологія афоризмів, 2004, с. 188

Джерела[ред.]

Антологія афоризмів / Л. П. Олексієнко. — Донецьк: Сталкер, 2004. — 704 с. — (Колекція світової афористики). — ISBN 966-696-366-3