В'ячесла́в Степа́нович Брюхове́цький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету «Києво-Могилянська академія».
В Україні наплодилося багато вищих навчальних закладів дуже низької якості. Якби всі вони були на рівні Сорбонни, то Бог з ним, але ж це дуже примітивні контори по зароблянню грошей[1].
Для досягнення успіху потрібно знайти оптимальне поєднання досвіду і гарячого бажання все розламати[1].
Тільки людина, абсолютно нечутлива до гуманітарного болю, може ігнорувати проблему української мови[1].
Вчити українську мову — це не зусилля, це збагачення себе[1].
Мова сама по собі — це не просто інструмент передачі інформації, нею не тільки формулюються думки, а ще й формуються. Коли ти не знаєш мови народу, представником якого ти є, не володієш нею, в тебе формується інакша думка[1].
Великою проблемою є те, що з трибуни проповідують одне, а прийшовши додому — інше[1].
Зміни не відбуваються за один день. Повинен бути чітко зрозумілий план і для суспільства у тому числі[1].
Радянський принцип ведення дискусій полягав у чому: я не йду на дискусію з вами, я йду вас переконувати у своїй правоті. Я нічого не хочу, я вже знаю відповідь і ви знаєте її теж[1].
Є така думка, що Росія боїться не так української сили, як освіти[1].
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
