Українці

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Украї́нці — східноєвропейський етнос, що сформувався на землях України та становить більшість населенням цієї держави.

Цитати[ред.]

  •  

Українська народність склалася у найглибших основах своєї національно-культурної індивідуальності за час блискучого, хоч і короткого розквіту самостійного політичного життя Галицько-Волинської Русі Романа Мстиславовича — «самодержця всія Русі» — і його знаменитого сина, «короля Галицького» Данила.

 

Украинская народность сложилась в глубочайших основах своей национально-культурной индивидуальности за время блестящего, хотя и краткого расцвета самостоятельной политической жизни Галицко-Волынской Руси Романа Мстиславича «самодержца всея Руси» и его знаменитого сына «короля Галицкого» Даниила…

  Олександр Пресняков, російський історик (Пресняков А. Е. Украина // Вестник культуры и политики. 1918. № 9.[1])
  •  

…взагалі все, що українці здатні про себе повідати, — то як, і скільки, і на який спосіб їх били: інформація малоцікава для сторонніх, одначе, коли більше нічого ні в родинній, ні в національній історії не нашкребти, то мало-помалу звикаєш пишатися саме цим…[2]

  Оксана Забужко, «Польові дослідження з українського сексу»
  •  

Щось підказує, що ми з ними не просто не «брати», але навіть не далекі родичі.

  Євген Перебийніс, директор Департаменту інформаційної політики МЗС України, після теракту у Маріуполі 24 січня 2015 року[3].
  •  

…народ у нас витривалий, привчений зажди терпіти щось в ім'я чогось, — головне, щоб не було гірше.[4]«Записки українського самашедшого»

  Ліна Костенко
  •  

Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.[5]«Записки українського самашедшого»

  Ліна Костенко

Примітки[ред.]

  1. Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси / Отв. ред. Б. Д. Греков. — М.: Изд-во АН СССР, 1950. — C. 11-12.
  2. Іронія як маркер постмодерного тексту (на прикладі романів Ю. Андруховича, О. Забужко, Ю. Іздрика, О. Ульяненка)
  3. Yevhen Perebyinis, Spokesman for the MFA of Ukraine / Речник МЗС України, соціальна мережа Твіттер 24 січня 2015 року
  4. Костенко Л. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 10. — ISBN 978-966-7047-88-7
  5. Костенко Л. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 11. — ISBN 978-966-7047-88-7