Роман Шпорлюк

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Шпорлюк
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Рома́н Шпорлю́к (англ. Roman Szporluk, нар. 1933, містечко Гримайлів, Копичинецький повіт, Тарнопольське воєводство) — український та американський історик, професор, дійсний член НТШ і УВАН, доктор історичних наук. Колишній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Кембридж, Массачусетс, США).

Цитати[ред.]

Лекція, виголошена на врученні Нагороди Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (2001)[ред.]

  •  

Я ціле життя думаю не тільки про те, що, як сказав один дуже мудрий чоловік, уся історія є сучасною історією. Я також думаю, що вся і/справжня історія є також всесвітньою історією, міжнародною історією[1]. — Київ, 21 червня 2001 р.

  •  

На Україну треба дивитися не як на якийсь виняток, аномалію, про­блему, не як на об’єкт акції різних інших держав, сил, народів, але також як на суб’єкт історії. Україна була дуже важливою країною у XX ст[1].

  •  

У переддень, як король Вільгельм І у Версалі був проголошений цісарем Німеччини, він сказав: «Завтра буде найбільш нещасливий день у моєму житті – ми кладемо у домовину історичне королівство Прусське»[1].

  •  

У своїй важливій і цікавій статті Люїс Неймеєр, видатний британ­ський історик, народжений у Польщі, вихований у теперішній Терно­пільській області, який завжди сильно виступав на захист українців, української справи, сказав: «1848 рік був розсадником історії (seed pot of history)», тобто всі програми німецької, польської, української, чесь­кої історії, такі чи інші, були реалізовані, одні – після Другої, інші – після Першої світової війни, до 1945 р[1].

  •  

Коли ми говоримо про Другу сві­тову війну, пам’ятаймо, що це було продовженням певних німецьких візій майбутнього, в яких Україна мала бути частиною Німеччини[1].

  •  

Коли ми чуємо всякого роду опитування про те, чи ви хочете в Україні маги спільну державу з Росією, я би пропонував тим соціологічним опитувачам не питати громадян: «Чи ви за спільну державу?», а питати: «Чи ви хоче­те, щоб Україна творила одну державу з Чечнею, Татарстаном, Баш­кортостаном, Дагестаном, Бурятією?»; «Чи ви хочете, щоб сусідом вашої країни був Китай, була Монголія?»; «Чи ви за те, щоби ваші сини і чоловіки зберігали мир на кордоні з Афганістаном?». Ставте такі питання[1].

  •  

Коли ми чуємо, що Росія – це православна держава, що це є країна слов’янська, то, може, нам треба подумати про мільйони людей, які не є православними і не є слов’янами в Росії[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg