Логвин Григорій Никонович

Григорій Логвин

Стаття у Вікіпедії

Логвин Григо́рій Ни́конович (* 22 травня 1910, с. Косівка (Олександрійський район) Кіровоградська область — 7 березня 2001, Київ) — український мистецтвознавець і архітектор.

Цитати

Духовність починається з дитинства (промова) (1996)

На формування мене як дослідника великий вплив справило спілку­вання з нашим великим ученим Степаном Таранушенком. Завдячую також Іларіонові Свєнціцькому та Іванові Крип’якевичу. Приїзд до Львова й спілкування з ними були справжнім святом. — З виступу після вручення премії Міжнародної фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів 1996 року

Не можу перелічити всіх церковних старост і священиків, які сприяли мені в дослідженнях українського мистецтва. В подорожах по Україні часом були незабутні з ними зустрічі, в яких розкривалися їхні душі в усій кра­сі та величі, найкращі риси українців.

У часи сучасного безголов’я багато говорять про духовність, але не живуть за її засадами. Багато говорять про патріотизм, любов до України й хизуються цим, але реально нічого не роблять для України. Во­ни «те Отечество так люблять, так за ним бідкують», та як липку йо­го обдирають, а інші байдикують, існуючи за принципом «де б не працювати, аби не працювати». Доки не позбудемося цього, не виберемося з багнюки «соціалістичної утопії», не бачити нам ні добробуту, ні мо­гутньої України «в колі вільних народів».

Духовна, культурна спадщина має ве­лике значення в житті народу. Про її вагу сказав у своїй Нобелівській промові французький письменник Альбер Камю: «Немає культури без спадщини, як життя без дихання».

У вихованні роль мистецтва дуже важлива. Мистецтво звертається до людини своїми об­разами, які вкарбовуються в глибинні структури мозку, в підсвідомість, вони зумовлюють емоційний світ людини. А тільки він один здатний зробити людину людяною. Бо ніяке раціо, ніяка наука не мо­же проникнути у внутрішній світ людини, а лише завдяки емоціям ми можемо зрозуміти іншого шляхом співпереживання, співчуття.