Захарченко Василь Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захарченко Василь Іванович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Василь Іванович Захарченко (нар. 1936) — радянський та український письменник. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995) за роман «Прибутні люди».

Цитати[ред.]

  • Не так страшна смерть, як непам'ять.
  • Світ реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче зважати на голубине воркотання.
  • Без віри в Бога людина розлюднюється.
  • Без милосердя і справедливість у світі звелася б до одного: око за око, зуб за зуб.
  • Легко бути де Голлем, де давно збудовано державу.
  • Не схиляйся ні перед ким і не будеш схилений.
  • Прожив уже 33 роки, а розпинати його немає за що.
  • Що страшніше — детектор брехні чи дзеркало правди?
  • Можна ходити рідною землею, а можна топтати її.
  • Бог — це наша несвобода чинити зло і безмежна свобода творити добро.
  • Рідна мова дається народові Богом, а чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.[1]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg