Серце
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Се́рце — внутрішній м'язовий орган кровоносної системи, який помпує кров в артеріальну систему і забезпечує її повернення по венах. Метафорично — почуття, душа людини.
Цитати про серце[ред.]
По радіо читають, в анатоміях пишуть: серце — орган, що гонить кров, орган кровогону. Нічого подібного! Серце — це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі.[1] — Микола Куліш «Мина Мазайло» (перша дія, 7). |
|||||
| — Мина Мазайло |
- Слово, що йде від серця, проникає в серце.[3] (Нізамі Гянджеві)
- Серце – це місце позбавлення волі, це біль і прожиті роки. (Сергій Губерначук)
- Серце жінки — як нічліжка:
кому треба на ніч ліжка?
Скільки дурнів-тонкослізок
тягом тягне до тих ліжок!
- («Жіноче серце» / Пер. Микола Лукаш // Йожеф Аттіла. Поезії / Переклад з угорської. Упор. та передмова Кіри Шахової. — К.: Дніпро, 1986. — С. 37)
Нам часто серце приверта |
Не дозволяйте перемогти себе тим, у кого немає серця. |
Примітки[ред.]
- ↑ Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 98. — ISBN 5-308-00654-7
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 181.
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 596.
- ↑ Сокіл, 2012, с. 33
Джерела[ред.]
- Бортнянський, Дмитро.. Сокіл [ноти і текст]: Опера, клавір. / Дмитро Бортнянський, Лібр. Ф. Г. Лаферм'єра, перекл., літ. рід. і післямова М. Стріхи, передм. Г. Ганзбурга, упор. А. Бондаренко.. — К.: Дрогобич: видавець Святослав Сурма., 2012. — 218 с. с.