Обкладинка видання XVII століття. (Шкіра, оздоблена золотом, прикрашена орнаментами)
Вікіпедія
Commons Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
«Ша́х-наме́» (перс. شاهنامه — «Книга царів», «Царський епос») — видатна пам'ятка персько-таджицької літератури, національний епос іранських народів. У «Книзі царів» описується історія Ірану — від стародавніх часів до проникнення ісламу в VII столітті.
Такий закон палацу, де править зло : [ 1]
Падіння тим страшніше, чим вище зліт.[ 1]
Світ тільки вічний. Наше життя миттєве. [ 1]
Відомо всім, що жінки язик [ 1]
Порожній хвалько завжди приносить шкоду, [ 1]
Так древній звід кружляє над землею —[ 1]
Своїх батьків втратили сини,війни ![ 1]
Розум просвітлений повинен шах мати,[ 1]
Таємницею перебувати не буде слово. [ 1]
Пристрасть запанувала в серці, поваливши розум,[ 1]
Не можна ворогом , що вийняв меч з піхов, [ 1]
Якщо ти розумний, зрозумій ти, [ 1]
Покається в своїх діяннях той, [ 1]
