Єгова

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боже ім'я Єгова (Ягве) на івриті.
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Єгова (Ягве) — особисте ім'я Бога Отця. В оригінальному тексті Біблії передане тетраграмою יהוה (ЙГВГ).

Біблія[ред.]

Бог Отець[ред.]

  •  

Я — Єгова, це моє ім'я. Своєї слави я не віддам нікому і хвали своєї — різьбленим ідолам.[1]Ісаї 42:8.

  •  

Я, Єгова,— твій Бог. Я розбурхую море, і хвилі його бушують. Моє ім'я — Єгова, Бог військ.[2]Ісаї 51:15.

  •  

Ви будете їсти і насититесь, і будете хвалити ім'я вашого Бога Єгови, який робив задля вас чуда. Мій народ більше ніколи не буде засоромлений.[3]Про Царство Боже. Йоіла 2:26.

  •  

І кожен, хто кличе ім'я Єгови, спасеться. На горі Сіон і в Єрусалимі будуть врятовані, як і казав Єгова,— уцілілі люди, яких Єгова кличе.[3]Йоіла 2:32.

  •  

Син разом з батьком ходить до тієї самої жінки, оскверняючи цим моє святе ім'я.[4]Амоса 2:7.

  •  

І я дам народам чисту мову, щоб усі вони кликали ім'я Єгови та пліч-о-пліч служили йому.[5]Софонії 3:9.

  •  

Я залишу посеред тебе народ смиренний та скромний, і він знайде сховок в імені Єгови.[5]Софонії 3:12.

  •  

По всій землі дві третини людей буде знищено, вони загинуть, а третина уціліє. Ту третину я проведу через вогонь і очищу цих людей, як срібло, випробую, як золото. Вони будуть кликати моє ім'я, а я буду їм відповідати. Я промовлю: «Це мій народ», а вони скажуть: «Єгова — наш Бог».[6]Захарія 13:8-9.

  •  

Тоді Єгова буде Царем над усією землею. Того дня Єгова буде один, і одне буде його ім'я.[7]Захарія 14:9.

  •  

Від сходу до заходу моє ім'я буде звеличуватися серед народів. Всюди здійматиметься дим від жертв і складатимуться приношення, чистий дар моєму імені, бо ім'я моє буде звеличуватися поміж народами.[8]Малахії 1:11.

Ісус Христос[ред.]

  •  

Ви ж моліться так: «Батьку наш, що на небесах, нехай освячується твоє ім'я».[9]Матвія 6:9.

  •  

Я виявив їм твоє ім'я і далі виявлятиму, щоб вони мали любов, якою ти мене полюбив, і щоб я перебував в єдності з ними».[10]Івана 17:26.

Мойсей[ред.]

  •  

Мойсей: Якщо я прийду до ізраїльтян і скажу: «Мене послав до вас Бог ваших прабатьків», вони запитають: «Яке його ім'я?» Що я маю відповісти?
Бог Отець: Я Стану Тим, Ким Вирішу Стати.[11]Вихід 3:13-14.

  •  

Не вживай імені Єгови, твого Бога, нешанобливо, бо Єгова не залишить без кари того, хто вживає його ім'я нешанобливо.[12]Вихід 20:7.

Цар Давид[ред.]

  •  

А я буду прославляти Єгову, бо він справедливий, піснею вихвалятиму ім'я Єгови, Всевишнього Бога.[13]Псалом 7:17.

  •  

Єгово, Господи наш, яке величне ім'я твоє на всій землі! Ти поставив свою славу вище небес![13]Псалом 8:1.

  •  

Ті, хто знає ім'я твоє, покладатимуться на тебе, ти, Єгово, ніколи не покинеш тих, хто тебе шукає.[14]Псалом 9:10.

  •  

Хай Єгова в день лиха тобі відповість. Нехай ім'я Бога Яковового тебе захистить.[15]Псалом 20:1.

  •  

Одні покладаються на колісниці, інші — на коней, а ми будемо кликати ім'я Єгови, нашого Бога.[15]Псалом 20:7.

  •  

Піснею вихваляйте Єгову, всі, хто відданий йому, прославляйте його святе ім'я, бо гнів його лише на мить, а ласка його — на все життя.[16]Псалом 30:4-5.

  •  

Піснею вихваляйте його славне ім'я, прославляйте Бога і хваліть його.[17]Псалом 66:2.

  •  

Співайте Богові, піснею вихваляйте ім'я його. Співайте тому, хто їде верхи пустельними рівнинами. Яг — його ім'я! Радійте перед ним![18]Псалом 68:4.

  •  

Усі народи, які ти створив, прийдуть і вклоняться тобі, Єгово, вони прославлять твоє ім'я.[19]Псалом 86:9.

  •  

Хай вихваляють ім'я Єгови віднині й повік. Нехай вихваляють ім'я Єгови від сходу й аж до заходу.[20]Псалом 113:2-3.

  •  

Вихваляйте Яг, бо добрий Єгова. Піснею вихваляйте ім'я його, бо це приємно.[21]Псалом 135:3.

  •  

Праведні обов'язково будуть славити твоє ім'я, Боже, ті, хто має чисте серце, житимуть перед обличчям твоїм.[22]Псалом 140:13.

  •  

Уста мої звіщатимуть про славу Єгови. Нехай усе живе вихваляє його святе ім'я повік-віків.[23]Псалом 145:21.

  •  

Нехай усі вихваляють ім'я Єгови, бо його ім'я вище за всі інші, велич його вища від землі і неба.[24]Псалом 148:13.

Левіт-музикант Асаф[ред.]

  •  

Хай люди знають, що ти, чиє ім'я Єгова, тільки ти Всевишній над усією землею.[25]Псалом 83:18.

Цар Соломон[ред.]

  •  

Ім'я Єгови — міцна башта, втікає до неї праведник і знаходить захист.[26]Прислів'я 18:10.

Пророк Ісая[ред.]

  •  

У той день ви скажете: «Дякуйте Єгові! Кличте ім'я його! Розповідайте серед народів про його діла. Звіщайте, що ім'я його величне».[27]Ісаї 12:4.

Пророк Йоіл[ред.]

  •  

І кожен, хто кличе ім'я Єгови, спасеться. На горі Сіон і в Єрусалимі будуть врятовані, як і казав Єгова,— уцілілі люди, яких Єгова кличе.[3]Йоіла 2:32.

Пророк Михей[ред.]

  •  

Усі народи ходитимуть в ім'я свого бога, а ми будемо ходити в ім'я Єгови, нашого Бога, повік-віків.[28]Михея 4:5.

Англійські літературні діячі[ред.]

Джордж Гордон Байрон[ред.]

  •  

Боже! Премудрий, вічний, безконечний!
З тьми над безоднею створив ти світло
Над водами єдиним словом. Слава!..
Встає нам світло дня, Єгові слава![29]«Каїн». Акт І, сцена І (переклад на українську — Леся Українка).

  Адам
  •  

Горе граду Давидову —
Остання година.
То Єгова відомщає
За милого сина!

Не кричіте: «Царю! Царю!»
Не цар вам Єгова.
Самі його розвінчали,
Скинули з престола![30]«Погибель Єрусалима» (переклад Миколи Костомарова).

  •  

Не моліться ж, не благайте,
Не цар вам Єгова:
Самі його розвінчали,
Скинули з престола.

Самі його на кесаря
Римського зміняли.
Служіть тепер тому пану,
Що самі обрали![31]«Погибель Єрусалима» (переклад Миколи Костомарова).

  •  

без українського перекладу«On the day of the destruction of Jerusalem by Titus».

 

But the Gods of the Pagan shall never profane
The shrine where Jehovah disdained not to reign;
And scattered and scorned as thy people may be,
Our worship, oh Father! is only for thee.[32]

Польські літературні діячі[ред.]

Адам Міцкевич[ред.]

  •  

без українського перекладу«Hymn na dzień Zwiastowania N.P. Maryi».

 

Pokłon przeczystej Rodzicy!
Nad niebiosa Twoje skronie,
Gwiazdami Twój wieniec płonie
Jehowie na prawicy.[33]

Генрик Сенкевич[ред.]

  •  

Старший священник: Вітаємо монарха монархів і царя царів, вітаємо володаря землі, покровителя обраного народу й імператора, лева між людьми, чиє правління є мов сонячне світло і мов кедр ліванський, і мов джерело, і мов пальма, і мов бальзам єрихонський!..
Нерон: А богом ви не називаєте мене?
Старший священник: Слова твої, повелителю, солодкі, мов гроно виноградної лози й наче стиглий інжир, бо Єгова наповнив добротою серце твоє. Але попередник батька твого, імператор Гай, був жорстокою людиною, одначе посли наші не називали його богом, воліючи померти, ніж порушити Закон.
Нерон: І Калігула звелів кинути їх левам?
Старший священник: Ні, повелителю. Імператор Гай убоявся гніву Єгови. — «Quo vadis» (розділ L).

  •  

Ти образила нове незнане божество. Ти, Августо, вшановуєш гебрайського Єгову, та християни стверджують, що Христос є його сином, отож подумай, чи не накликала ти гнів його батька. — Розмова з Поппеєю. «Quo vadis» (розділ LV).

  — Петроній

Російські літературні діячі[ред.]

Володимир Маяковський[ред.]

  •  

без українського перекладу«Война и мир» (частина ІІІ).

 

Трясутся ангелы.
Даже жаль их.
Белее перышек личика овал.
Где они —
боги!
«Бежали,
все бежали,
и Саваоф,
и Будда,
и Аллах,
и Иегова».[34]

Румунські літературні діячі[ред.]

Міхай Емінеску[ред.]

  •  

Переклад М'ястківського: Я не вірю ні в Єгову,
Ані в Будду Шак'я Муні,
Ні в життя, ні в смерть не вірю,
Ані в те, що гасне юність.

Все на світі — сон глибокий.
Не сумую, не радію:
Чи я вічно жити буду,
Чи в сирій землі зотлію.[35]

Переклад Павличка: Я не вірю ні в Єгову,
Ні в Аллаха, ані в Будду,
В небуття, у смерть не вірю
І коритись їм не буду.

Сон — одне і друге — сон лиш.
Байдуже мені, до речі,
Чи я буду жити вічно,
Чи помру у безкінеччі.[36]«Я не вірю ні в Єгову» (переклад на українську Андрія М'ястківського) або «Я романтиком лишаюсь» (переклад на українську Дмитра Павличка).

 

Eu nu cred nici în Iehova,
Nici în Buddha­-Sakya-Muni,
Nici în viață, nici în moarte,
Nici în stingere ca unii.

Visuri sunt și unul ș-altul,
Și tot una mi-este mie
De-oi trăi în veci pe lume,
De-oi muri în vecinicie.[37]

Угорські літературні діячі[ред.]

Ендре Аді[ред.]

  •  

Яким був добрим я в любові!
Не вимислити й мудрому Єгові
Того, що я придумав, і дивись —
В гарячці я і в крові[38]«Глянь на мої достатки, мила» (переклад на українську Дмитра Павличка).

  •  

Ради Христа даю лише багатим.
Приношу нишком мед до бджіл у вулик.
Корову напуваю молоком.
На кущ рожевий додаю троянд.
Вином скропляю виноградні лози.
Радію, коли ворог мій щасливий.
По тій тужу, котрої не жадаю.
І ще одне: вже скоро я помру.

Прийми, Єгово, сю од мене жертву. — «Жертва мудрості».

Українські літературні діячі[ред.]

Тарас Шевченко[ред.]

  •  

Уквітчай голову дівочу
Лілеями і заспівай,
Поки Едем, твій тихий рай,
Ще не підпалював Єгова
Сердитий іудейський Зевс.[39]Перша редакція поеми «Марія» (1859).

Іван Франко[ред.]

  •  

Най проклятє Єгови спаде на твою руку, котра піднялася на батька, і най она всхне, як суха тернина![40]«Boa constrictor» (розділ IV).

  — Герман
  •  

Тямиш той чудовий уступ у Біблії: степом проходила буря, та в тій бурі не було Єгови. Гуркотів грім, та в громі не було Єгови. Свистів вітер, та в вітрі не було Єгови. Гуло землетрясіння, та в землетрясінні не було Єгови. Та коли прояснилося, і засяло сонце, і повіяв легесенький легіт понад цвітами — глянь, і в подуві того леготу був Єгова.[41]«Сойчине крило».

  — Маня

Леся Українка[ред.]

  •  

Не буду я тепера говорить
Про Зевса, Одіна, про Браму і Єгову,—
Вони вже вмерли, їх не оживить,—
Тепер уже пора змінити мову,
Тепер сказати треба: бог деїстів,
Бог скептиків і бог детерміністів.[42]«Коли вже зачепили сі питання…».

  •  

L.— Як бридко ти промовив сі слова!
Душа моя од їх перевернулась.
Мов з людських уст овечий голос чую.
Ізраїля нащадок так говорить!
Не дивно, що з нащадками такими
не може бути вже Єгова в спілці,
як був з їх славним прадідом колись.[43]«Якби я знав, що їм нема рятунку…».

  •  

Вона веде його з собою у палати,
Провадить щиру, любую розмову;
Що перемогу славную волів послати,
Вона уголос вихваля Єгову.[44]«Самсон».

Пантелеймон Куліш[ред.]

  •  

Бог він бранї і руїни,
На імя Єгова.[45]«Мусїєві піснї», розділ «Над Червоним морем» (Втеки, голова XV).

  •  

Хто в нас Бог, опріч Єгови?
хто заступник, опріч Бога?
Він менї дарує силу,
і рівня мою дорогу.[46]«Псалтир або Книга хвали Божої», Псальма XVIII.

  •  

Ой блажен той рід, що́ вибрав
Бог у займанщину,
той народ, щó Бог у його
Єгова єдиний![47]«Псалтир або Книга хвали Божої», Псальма XXXIII.

  •  

Хвалїте Господа, хвалїте,
раби його, покірні слуги;
нехай iмя його сьвятить ся
од нині і во віки вічні.
Од сходу сонця до заходу
його імя сьвяте і хвальне.
Високий Бог над усїм сьвітом,
і висче неба його слава.
Хто Бог, як наш Господь Єгова,
що́ возсїда на високостях,
що́ прихиляєть-ся з престолу
і небо й землю озирає?[48]«Псалтир або Книга хвали Божої», Псальма CXIII.

  •  

Старий лїтами, та не млявий,
Перекотиполе нове,
Грицько Сковорода упрямий,
Таким і в споминках живе, —
Упрямий всюди, хоч мовчущий,
Де промовляв до нього Сущий,
Сий, Deus, Θεός, Єговá:
Сьвяті однаково слова.[49]«Грицько Сковорода» («Пісня друга», LIX).

  •  

Європейський Бог перебував на землі, в особі папи римського, й пригинав голови додолу; наш був на небесах і підносив голови й серця вгору. То був той Єгова, той Вічний, той самий.[50]«Хутірська філософія і віддалена од світу поезія», розділ IV.

Михайло Старицький[ред.]

  •  

Ой рабі премудрий, хмари вже не підіймаються, а насунулись і закрили око Єгови…[51]«Останні орли», розділ V.

  — Рабин
  •  

Цадик: Не оскверняйте язик ваш, нещасні, не накликайте такими гріховними думками і вчинками нового гніву Єгови на свої голови! Чи вам, темним, не відомо, що талмуд забороняє євреєві не те що торкатися до священних гойських речей, а навіть ховатись у затінку їхнього храму в спеку!
Кощавий єврей: О, висока твоя мудрість! Не нам виміряти глибину її![52]«Останні орли», розділ V.

  •  

Гершко: Хоч їм допоможи, добра ізраїльтянко. А Єгова заплатить тобі за добре діло сторицею.
Єврейка-жебрачка: І заплатить Єгова через вас, шановний мій пурице. Я жінка бідна, убога, живу тільки милостинею й щедротами обранців божих…[53]«Останні орли», розділ XI.

  •  

Не плач, панно, не плач, адамант мій! Велике в тебе горе, та око Єгови його бачить, а раз всемогутній береже тебе од гріха, то не на муку ж, а на радість… на його терезах наше життя, і ми не сміємо переступити його волі… Вже яке гірке моє життя, простягнутою рукою дитинку годую, а на бога батьків наших не повстану.[54]У діалозі з Сарою. «Останні орли», розділ XI.

  — Єврейка-жебрачка
  •  

Нащо ж було ламати волю дитини й озлоблювати її серце? Шлюб є союз любові й дружби, а не породження насильства. О, як далеко ваші серця од велінь великого Єгови! Дух злоби й користолюбства почорнив ваші душі, і вони вже неспроможні відгукнутися навіть на муки рідної дитини![55]«Останні орли», розділ XXIV.

  — Цадик
  •  

А ти знаєш заповідь божу — «не убий»? Як же ти насмілюєшся повстати проти веління Єгови? Та чи не ти ж винен, що не зумів привернути серця своєї дитини до себе й до рідного закону? І в який іще час ти замислив це насильство? У день нашої смерті… за годину до суду грізного!.. Скорися і зм'якши серце своєї дочки… дай волю їй… І подумай про свою душу]…[56]«Останні орли», розділ XXIV.

  — Цадик
  •  

Облиште сльози й стогін,— ними наші предки не врятували Єрусалим! Просіть у Єгови бадьорості духу та відваги…[57]«Останні орли», розділ XXIV.

  — Цадик
  •  

Хрести, хрести всі надіньте! Беріть у руки ікони, Єгова заради дійте простить нам![58]«Останні орли», розділ XXVII.

  — Євреї

Григорій Сковорода[ред.]

  •  

Яків. …ти сам давно уже перетворився в ідолопоклонника.
Афанасій. Чому це?
Яків. Тому, що це ім'я «Бог» є поганська назва.
Афанасій. Нехай і так, але християни вже зробили його своїм.
<…>
Яків. Хіба ти не чув ніколи, що найвища істота власного для себе імені не має?
Афанасій. Не має? А яке ім'я в нього було в жидів? Якийсь Єгова, чи не тямиш?
Яків. Не тямлю.
Афанасій. Отож-то, що не тямиш!
Яків. Знаю тільки, що в Ісаї в багатьох місцях написано так: «Я є, я є, я є сущий…» Залиш, пане богослове, тлумачення слова для єврейських словотлумачників, а сам зрозумій, що воно таке, яке позначається словом сущий. Дарма знати, звідкіля це слово народилося — «хліб», від «хліба» чи від «хлопот», а в тому лишень сила, щоб пізнати, що тим іменем позначається. В тому-то й життя є тимчасове, коли дістати його.[59]«Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті».

 

ЯКОВ. …ты и сам давно уже преобразился в Идолопоклонника.
АѲАНАСЇЙ. Чего ради?
ЯКОВ. Того ради, что сїе имя «Бог» есть Языческое названїе.
АѲАНАСЇЙ. Пускай и так, но Христїяне уже здѣлали Оное своим.
<…>
ЯКОВ. Развѣ ты не слыхал никогда, что высочайшее Существо свойственнаго себѣ имени не имѣет?
АѲАНАСЇЙ. Не имѣет? А что ж за имя было ему у Жидов? Какое-то Егова? Разумѣеш ли?
ЯКОВ. Не разумѣю.
АѲАНАСЇЙ. Вот то-то оно, что не разумѣеш.
ЯКОВ. Знаю только то, что у Исаїи на многих мѣстах написано так: «Аз есмь, Аз есмь, Аз есмь сый…» Остав же, господин богослов, Толкованїе слова для Еврейских словотолковников, а сам внемли, что то такое, что Означается тѣм Именем «Сый»? Не велика нужда знать, откуду сїе слово родилось «Хлѣб»: от Хлѣва или от Хлопот, или от Хлебанья; а в том только сила, чтоб узнать, что чрез Тое Имя означается. В том-то жизнь состоит временная Если достать Его.[60]

Юрій Федькович[ред.]

  •  

Минула опівніч і ніч мина,
Немає нї гостий, нема й вина.
В востоцї поволи-поволи свитає,
Цар Бельзацар вбитий лежить на повалї,
Єгови чаша єму в руці
Наллята кровйов[61]«Бельзацар».

Гнат Хоткевич[ред.]

  •  

Чому всі люди бачать своїх богів? Чому всі люди бачили своїх богів, а лише ми — ні? Я таки бачила дещо на своїм віку й знаю, що всі люди повинні мати свох богів, і мають їх. І кажуть нам, що й ми маємо,— але де ж? Де ж він є? Покажіть мені його? Я бачила Озіріса, я бачила бога Фта, я бачила Ізіду під чорним її покровом, але я ніколи не бачила Єгови. Нам говорить Моїсей, що ніби він бачив…[62]«Авірон» (розділ IV).

  — Юдейка

Дмитро Павличко[ред.]

  •  

Дніпровська хвиля в море понесла
Поганське ідолля страшноголове.
Його змінив розп'ятий син Єгови —
Філософ з іудейського села.[63]«Багато їх було, і всі — богове…» («Львівські сонети»).

  •  

Створила вас безсмертна книга,
Де з Богом ви взяли союз,
І на крилі архістратига
Писались твори ваших муз.

І тяжко вас карав Єгова
За гордощі та ненасить,
Жагу до золота й до слова,
Що в небі зорями горить.[64]«До євреїв».

  •  

Збрехала до хати прибита підкова,
Скарав мене Панбіг жорстокий Єгова.
Минуле моє відвернулось од мене,
Майбутнє, мов око в обіймах більма.
Є форма прекрасна, а зору нема.[65]«До Соломії».

Василь Стус[ред.]

  •  

За що ти судиш цілий світ,
діставшись берега, коли
ти в світі місця не знайдеш,
як вікове багаття душить.
І знов в вогонь, у воду йди,
весь вік жахаючись біди.
Кому, Єгово, догодить,
щоби пролізти в голки вушко? — «За що ти судиш цілий світ» (цикл «Романтика»).

  •  

Можна бути спортсменом,
Можна кохатися в дівочих очах,
Можна любити плоть,
Аж плакати за плоттю.
Та скажіть — хіба то вітчизна?
Хіба то — можна любити,
Що живе чи ні — невідомо,
Що було чи ні — не скаже й Єгова. — «Поміж землею і небом» (цикл «З давніх мотивів»).

  •  

Або в тишу
перетягнених ший,
або в віще
Слово Будд, і Єгов, і Шив.
Або в маму,
або в батька, або в Христа
Тільки — марно.
Тільки в силі пристав би. — «Або в тишу перетягнених ший» (цикл «Монолог душі»).

Роман Іваничук[ред.]

  •  

Мурах-баба: Наука Магомета найсправедливіша і найправдивіша тому, що вона остання. Адже коран не заперечує Мойсея, коран визнає божественне походження Христа, але ж що варті ці пророки перед розумом Магомета, якщо вони давали поради людям лише на нинішній день, а на завтрашній не могли нічого обіцяти, крім раю, якого і уявити добре не могли. Мойсей упав на межі ханаанської землі і зневірився в Єгові, Христа розіп'яли самі ж гебреї за те, що він звелів їм поклонитися ідолам, Магомет же сказав: «Коли всі народи приймуть іслам, тоді з'явиться божий посланець Махді, що зробить усіх людей рівними». Нині більше, ніж половина світу визнали нашу віру, і недалекий той час, коли зрівняються всі — від шейхульіслама до моакіта, від султана до цехового ремісника.
Марія: Ну, ну… Та поки що є ситі і голодні, хазяї і раби. Твій Махді, певне, ще й не зачинався.[66]«Мальви» (інша назва — «Яничари»), розділ сьомий.

Василь Шкляр[ред.]

  •  

Чорний Ворон: Ця доброта і довірливість загубили наш край. Теж мені, християнський звичай…
Тіна: Ти що, язичник?
Чорний Ворон: Бог один. Але я не знаю книги, кривавішої за Біблію.
Тіна: Тобто?
Чорний Ворон: Там кожна сторінка залита кров'ю, якою впивається і ніяк не нап'ється Єгова. Їхній бог навіть єгипетські ріки перетворює на кров. Давид убиває рідного сина Урію, Соломон прямо в скинії убиває свого чесного сина-воїна Йоава… Де ще так оспівано Молоха?
Тіна: То Старий Завіт.
Чорний Ворон: Завіт кровожерливих інстинктів?
Тіна: Хай так. Але до чого тут християнство?
Чорний Ворон: До того![67]«Залишенець. Чорний ворон» (частина третя, розділ другий, 2).

Василь Базів[ред.]

  •  

А всі вони, радянські люди, виведені в колбі марксизму-ленінізму, — мутанти, усі ці атеїсти, починаючи з вождя в Мавзолеї й закінчуючи Пашею на церкві й тисячами комсомольських дикунів під нею, — хіба вони не такі ж виродки, як і здичавілий Дмитро? І хіба може бути іншою людина, яка не вірить у Бога, хай би яке ім'я він мав — Ісус, Аллах чи Єгова? Людина без Бога — це вже не людина.[68]«Хрест».

Володимир Тимчук[ред.]

  •  

Ти з Господом у мирі будь завжди —
Хай він для тебе Сущий, Вищий розум,
А чи Аллах, Єгова чи Дажбожич —
Ти з ним свій душеспокій розділи.[69]«За Дезидератою» (збірник «Відчути місто стопою (з тобою)»).

Українські релігійні діячі[ред.]

Йоаникій Волкович[ред.]

  •  

Радуйся, вышній троне небесного слова,
На котором почивал предвЂчный Єгова,
Котрій єст-єсь в горніи кгмахи пренесенный,
В емпирейских палацах сличных поставленный.[70]«Розмышлян[н]є о муцЂ Христа, спасителя нашего» (частина «ВЂршЂ на радостный день воскресеніа Христа, спасителя нашего»).

Андрей (Шептицький)[ред.]

  •  

Сьогодні обмиті Христовою кров'ю, держачи в руках чашу Його жертви, носячи у серці Святого Духа, христофори і пневматофори, стаємо перед престолом Всевишнього там десь високо в небі й разом з ними, з тими сімома, віддаємо Єгові поклін, що є Його достойним.[71]«Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість».

  •  

В Старому Завіті — Завіті страху — Боже ім'я видавалося таке страшне, що коли воно, те τετραγράμματον, було записане у святих книгах, читаючий св. Письмо не смів цього імени висказати й сказати Єгова чи Ягве, а заступав те страшне ім'я другим словом Адонай, що значить Господь. Принагідно варто би завважити, що ця практика жидів через переклад на грецьку мову «сімдесяти» перейшла й до нас. В псальмах наш переклад з грецького всюди словом Господь заступає Боже ім'я.[72]«Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість».

  •  

Почуватися до цього синівства, признавати Єгову своїм батьком, а себе Його сином (чи ж треба говорити, що прибраним сином? — прибраним, але правдивим у природному Сині — а нашому Браті по людській природі, Ісусі Христі) — це перше розположення потрібне до молитви.[73]«Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість».

  •  

Призивати Господне ім'я — це наше завдання, це наш обов'язок. Через нас у душах нам повірених святиться Боже ім'я; наш приклад більш, ніж наша проповідь те справляє. <…> Священик, який не просить, щоб його священодійства були благословені Богом, щоби в них дійсно прославлялося Боже ім'я, — ледви чи зуміє відповісти трудному завданню молитися за всіх і в імені всіх, і бути тим Єремієм, що молиться багато за народ.[74]«Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість».

  •  

Так як у нашій Церкві буде прославлюване Боже ім'я, так буде прославлюване і в кожній християнській хаті, в кожній християнській родині.[75]«Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість».

Іларіон (Огієнко)[ред.]

  •  

Й Пророки тужно душу рвали,
Крик серця нісся до Єгови:
«Хіба не вонні наші хвали,
Що Ти забув Свої нам мови?»[76]«На ріках вавилонських» (збірка «Легенди світу», розділ І «На волю з в'язниці життя»).

  •  

Подружжя жило, як в Сіоні,
І весело їм при роботі:
Щастить, мов в Єгови на лоні,
Як ділимо труд по охоті.[77]«Любов Сатану переможе!» (збірка «Легенди світу», розділ І «На волю з в'язниці життя»).

  •  

Й добився Нефтола розводу,
І в тузі звіщає дружині:
«Не вільно спинять свого роду,
Єговин наказ це людині!»[78]«Любов Сатану переможе!» (збірка «Легенди світу», розділ І «На волю з в'язниці життя»).

  •  

До мужа дружина припала,
Стражданням покрилося чоло:
«Єгові нехай буде хвала
Й за те, що Він дав нам, Нефтоло!»…[78]«Любов Сатану переможе!» (збірка «Легенди світу», розділ І «На волю з в'язниці життя»).

Іван Максимович[ред.]

  •  

Виняток зроблено лише для імені Єгова, яке збережено в російському перекладі всюди, де воно зустрічається в єврейському тексті, — через ту причину, що слово Κύριος, яким майже всюди LXX[79] замінювали це єврейське слово, як і слов'янське Господь аж ніяк не виражають поняття, що міститься в єврейському слові Єгова. Близьке до нього слов'янське Сущий, але і воно не вичерпує єврейського значення Єгова. — Пояснює причину вживання Божого імені Єгова у своєму перекладі «Першої книги царів» з єврейської на російську.

 

Исключеніе сдѣлано только для имени: Іегова, которое сохранено въ русскомѣ переводѣ вездѣ, гдѣ оно встрѣчается въ еврейскомъ текстѣ, — по той причинѣ, что слово: Κύριος, которымъ почти вездѣ LXX замѣняли это еврейское слово, а равно и славянское: Господь далеко не выражаютъ понятія, заключающагося въ еврейскомъ словѣ: Іегова. Близко къ нему славянское: Сый, но и оно не исчерпываетъ еврейскаго значенія Іегова.[80]

Чеські літературні діячі[ред.]

Ярослав Гашек[ред.]

  •  

Зажадав за неї скажені гроші, рвав бороду і божився, що такої корови не знайдуть у цілій Галичині, в цілій Австрії і Німеччині, в цілій Європі і на цілому світі. Він скиглив, плакав і бив себе в груди, мовляв, це найжирніша з корів, які будь-коли з волі Єгови з'являлися на світ Божий. Він клявся всіма прабатьками, що подивитися на цю корову приїздять аж з Волочиська, про цю корову говорять в усій країні, як про казку, що це, власне, не корова, а найдобротніший бугай.[81]«Пригоди бравого вояка Швейка» (частина третя «Славна прочуханка», розділ «Marschieren marsch!»).

 

Chtěl za ni horentní sumu, trhal si vousy a přísahal, že takovou krávu nenajdou v celé Haliči, v celém Rakousku a Německu, v celé Evropě a na celém světě, přitom vyl, plakal a dušoval se, že je to nejtlustší kráva, která kdy z poručení Jehovy přišla na svět. Zaklínal se všemi praotci, že na tu krávu se jezdí dívat až od Woloezysky, že se o té krávě mluví v celém kraji jako o pohádce, že to ani kráva není, že to je nejšťavnatější buvol.[82]

Іван Мартін Їроус[ред.]

  •  

Хлопче, чому ти його називаєш
Онтологічним полем?
Так отупів від алкоголю,
Що боїшся сказати Єгова?[83]Вірш, написаний на адресу Еґона Бонді.

Шотландські літературні діячі[ред.]

Вальтер Скотт[ред.]

  •  

Він спить! Стомлений від ран і душевної тривоги, скориставшись хвилиною затишшя. Хіба це злочин, що я дивлюся на нього і, можливо, востаннє! А батько мій? О мій батьку! Горе дочці твоїй, коли вона забула про твою сивину, задивившись на золотаві кучері юності! Чи не за те покарав Єгова негідну дочку, яка думає про полоненого чужоземця більше, ніж про свого отця, забуває про лихо Юдеї та милується красою іновірця? Але я вирву цю слабкість зі свого серця, хоч би воно розірвалося на шматки і спливло кров'ю! — «Айвенго» (розділ XXIX).

 

He sleeps, nature exhausted by sufferance and the waste of spirits, his wearied frame embraces the first moment of temporary relaxation to sink into slumber. Alas! is it a crime that I should look upon him, when it may be for the last time? <…> And my father! oh, my father! evil is it with his daughter, when his grey hairs are not remembered because of the golden locks of youth! What know I but that these evils are the messengers of Jehovah's wrath to the unnatural child, who thinks of a stranger's captivity before a parent's? Who forgets the desolation of Judah, and looks upon the comeliness of a Gentile and a stranger? But I will tear this folly from my heart, though every fibre bleed as I rend it away![84]

  — Ребекка
  •  

Ти говориш про євреїв, яких зробили такими переслідування людей, схожих на тебе. Гнів Божий вигнав євреїв з батьківщини, але працьовитість відкрила їм єдиний шлях до влади й могутності, і на цьому шляху вони не знайшли перешкод. Почитай стародавню історію ізраїльського народу і скажи: хіба ті люди, через яких Єгова творив такі дива серед народів, були торгівцями й лихварями? Знай же, гордий лицарю, що серед нас чимало є знатних імен, у порівнянні з якими ваші хвалені дворянські прізвища, — все одно що гарбуз перед кедром. — «Айвенго» (розділ XXXIX).

 

Thou hast spoken the Jew, as the persecution of such as thou art has made him. Heaven in ire has driven him from his country, but industry has opened to him the only road to power and to influence, which oppression has left unbarred. Read the ancient history of the people of God, and tell me if those, by whom Jehovah wrought such marvels among the nations, were then a people of misers and of usurers! And know, proud knight, we number names amongst us to which your boasted northern nobility is as the gourd compared with the cedar.[85]

  — Ребекка

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 991
  2. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1006
  3. а б в Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1235
  4. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1239
  5. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1272
  6. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1287
  7. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1288
  8. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1290
  9. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1302
  10. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1445
  11. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 115-116
  12. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 138
  13. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 753
  14. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 754
  15. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 762
  16. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 769
  17. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 798
  18. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 800
  19. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 818-819
  20. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 843
  21. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 859
  22. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 864
  23. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 867
  24. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 869
  25. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 817
  26. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 896
  27. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 954
  28. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1256
  29. Українка Леся. Зібрання творів: в 12 т. / за ред. Н. О. Вишневської. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1975. — Т. 2. — С. 310.
  30. Костомаров, 1990, с. 160
  31. Костомаров, 2014, с. 161
  32. George Gordon Byron. On the day of the destruction of Jerusalem by Titus // Вікіджерела. — Переглянуто: 15 квітня 2020
  33. Adam Mickiewicz. Hymn na dzień Zwiastowania N.P. Maryi // Вікіджерела. — Переглянуто: 15 квітня 2020
  34. Маяковский В. Полное соборание сочинений: В 13 т.; АН СССР, Институт мировой литературы имени А. М. Горького. — Москва: Государственное издательство художественной литературы, 1955. — Т.1. — С. 227
  35. Емінеску М. Поезії. — Київ: Дніпро, 1974. — С. 72
  36. Павличко Д. Твори: В 3 т. — Київ: Дніпро, 1989. — Т. 3. — С. 151. — ISBN 5-308-00332-7
  37. Mihai Eminescu. Eu nu cred nici în Iehova // Вікіджерела. — Переглянуто: 15 квітня 2020
  38. Павличко Д. Твори: В 3 т. — Київ: Дніпро, 1989. — Т. 3. — С. 288. — ISBN 5-308-00332-7
  39. Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. — Київ: Наукова думка, 2003. — Т. 2. — С. 511. — ISBN 966-00-0708-6
  40. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. І. І. Басс; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1978. — Т. 14. — С. 432
  41. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. Н. Є. Крутікова; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1979. — Т. 22. — С. 70-71
  42. Українка Леся. Зібрання творів: в 12 т. / за ред. А. А. Каспрук. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1975. — Т. 1. — С. 231.
  43. Українка Леся. Зібрання творів: в 12 т. / за ред. А. А. Каспрук. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1975. — Т. 1. — С. 250.
  44. Українка Леся. Зібрання творів: в 12 т. / за ред. Н. О. Вишневської. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1975. — Т. 2. — С. 21.
  45. Кулїш П. Мусїєві піснї // Твори Пантелеймона Кулїша. — Львів: Виданє товариства «Просьвіта», 1909. — Том 3. — С. 5
  46. Кулїш П. Псалтир або Книга хвали Божої // Твори Пантелеймона Кулїша. — Львів: Виданє товариства «Просьвіта», 1909. — Том 3. — С. 134
  47. Кулїш П. Псалтир або Книга хвали Божої // Твори Пантелеймона Кулїша. — Львів: Виданє товариства «Просьвіта», 1909. — Том 3. — С. 158
  48. Кулїш П. Псалтир або Книга хвали Божої // Твори Пантелеймона Кулїша. — Львів: Виданє товариства «Просьвіта», 1909. — Том 3. — С. 293
  49. Кулїш П. Грицько Сковорода // Твори Пантелеймона Кулїша. — Львів: Виданє товариства «Просьвіта», 1909. — Том 2. — С. 352-353
  50. Куліш П. Хутірська філософія і віддалена од світу поезія // Науково-педагогічна спадщина: вибрані твори / упоряд. О. О. Кравченко; рец.: Н. С. Побірченко, Н. М. Коляда. — Умань: РВЦ «Софія», 2008. — С. 145
  51. Останні орли, 1990, с. 70
  52. Останні орли, 1990, с. 71
  53. Останні орли, 1990, с. 176
  54. Останні орли, 1990, с. 179
  55. Останні орли, 1990, с. 385
  56. Останні орли, 1990, с. 386
  57. Останні орли, 1990, с. 388
  58. Останні орли, 1990, с. 426
  59. Сковорода Г. Твори: у 2 т. — Київ: АТ «Обереги», 1994. — Т. 1 / Передм. О. Мишанича. — С. 329-330. — ISBN 5-8104-0052-3
  60. Сковорода Г. Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. — Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. — С. 506. — ISBN 978-966-372-330-3
  61. Федькович Ю. Поезиї Осипа Юрия Федьковича. — Львів: Наукове Товариство імени Шевченка, 1906. — С. 262
  62. Хоткевич Г. Авірон; Довбуш: Повісті. Оповідання / Упоряд., авт. післямови Ф. П. Погребенник. — Київ: Дніпро, 1990. — С. 24. — ISBN 5-308-00575-3
  63. Павличко Д. Твори: В 3 т. — Київ: Дніпро, 1989. — Т. 1. — С. 414. — ISBN 5-308-00330-9
  64. Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
  65. Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 3/3 (2018) на YouTube
  66. Іваничук Р. Мальви (Яничари). Орда: Романи. — Харків: Євроекспрес, 2000. — С. 66-67. — ISBN 966-7297-51-9
  67. Шкляр В. Залишенець. Чорний Ворон. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — С. 252. — ISBN 978-966-14-0662-8
  68. Базів В. Хрест: постбіблійний детектив. — Харків: Фоліо, 2011. — С. 305
  69. Тимчук В. За Дезидератою // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 квітня 2020
  70. Йоаникій Волкович. Розмышлянє о муцЂ Христа, спасителя нашего. При тым веселая радость з триумфалного єго воскресеніа // Ізборник. — Переглянуто: 3 квітня 2020
  71. Божа Мудрість, 1978, с. 50
  72. Божа Мудрість, 1978, с. 74-75
  73. Божа Мудрість, 1978, с. 75
  74. Божа Мудрість, 1978, с. 86-87
  75. Божа Мудрість, 1978, с. 87
  76. Легенди світу, 1946, с. 12
  77. Легенди світу, 1946, с. 15
  78. а б Легенди світу, 1946, с. 16
  79. Септуаґінта, або Переклад сімдесяти тлумачів.
  80. Максимовичъ И. Отъ переводчика. Первая книга царствъ. // Труды Киевской Духовной Академии. — 1861. — № 1. — С. І-ІІ
  81. Гашек Я. Пригоди бравого вояка Швейка; пер. з чеської С. Масляк; худож. Й. Лада. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. — С. 613. — ISBN 978-966-7047-71-9
  82. Jaroslav Hašek. Osudy dobrého vojáka Švejka za světové války // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 квітня 2020
  83. Гавел В. Листи до Ольги / Пер. з чеської І. Мельниченка і Т. Окопної. — Київ: Лаурус, 2015. — С. 376. — ISBN 978-966-2449-73-0
  84. Sir Walter Scott. Ivanhoe // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 квітня 2020
  85. Sir Walter Scott. Ivanhoe // Вікіджерела. — Переглянуто: 10 квітня 2020

Джерела[ред.]

  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Іларіон. Легенди світу. — Париж: Видавництво «Наша культура», 1946. — 89 с.
  • Костомаров М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — 538 с.
  • Старицький М. Останні орли: Іст. повість із часів гайдамаччини / Пер. з рос. М. Шумила і Є. Михайлюка; Худож. С. П. Караффа-Корбут. — Львів: Каменяр, 1990. — 440 с. — ISBN 5-7745-0208-2
  • Шептицький А. Твори: морально-аскетичні. — Рим: Видання Українського Католицького Університету ім. Св. Климента Папи, 1978. — 487 с.