Олександр Олесь (справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба; 23 листопада (5 грудня) 1878, Крига, Сумщина — 22 липня 1944, Прага, Чехія) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Батько поета та політичного діяча Олега Ольжича.
Люблю. Без пам'яті люблю… Хай, може, більше проклинаю. Я знаю — сам себе гублю, Але не можу і кохаю…[1] — «Люблю. Без пам'яті люблю…» (4 листопада 1917 року)
Квітки любові розцвітають Єдиний раз, єдиний раз. Вони ніколи не вмирають І вічно в серце ранять нас.[2] — «Квітки любові розцвітають…»
Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла.[3] — «Чари ночі» (1904)
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі
