Соломо́н (дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́; грец. Σαλωμών, Σολωμών) — третій та останній правитель об'єднаного Ізраїльського царства в 965—928 до н. е., у період його найвищого розквіту. Син Давида і Вірсавії. Автор трьох біблійних книг: Прислів'я, Екклезіаста, Пісня над піснями, а також кількох Псалмів.
Мудрий слухає та приймає ще більше настанов, розумний знаходить мудре керівництво, щоб розуміти прислів'я і загадкові вислови, слова мудрих та їхні загадки.[1] — Прислів'я 1:5-6.
Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.[1] — Прислів'я 1:7.
Прислуха́йся, мій сину, до повчання батька і не відкидай настанов своєї матері, бо вони — мов розкішний вінець на твоїй голові та гарна прикраса на твоїй шиї.[1] — Прислів'я 1:8-9.
Єгова дає мудрість, з його уст походить знання і розважливість. Він зі своєї скарбниці наділяє праведних мудрістю, щит він для тих, хто в непорочності ходить.[2] — Прислів'я 2:6-7.
Не будь мудрим у власних очах. Бійся Єгови і відвертайся від зла.[3] — Прислів'я 3:7.
Щаслива людина, яка знаходить мудрість, і чоловік, який набуває розважливості, тому що здобути мудрість ліпше, ніж набути срібло — такий здобуток дорожчий від золота.[4] — Прислів'я 3:13-14.
Мудрість цінніша, ніж корали, і ніщо з того, чого ти бажаєш, не зрівняється з нею. В її правій руці — довголіття, а в лівій — багатство і слава. Шляхи її — шляхи приємні, і всі дороги її мирні. Для тих, хто її тримається, вона — дерево життя, і ті, хто міцно вхопився за неї, будуть названі щасливими.[4] — Прислів'я 3:15-18.
Є золото, а також багато коралів, але цінніше за все це — уста мудрі.[5] — Прислів'я 20:15.
Мудрий може вдертися в місто сильних і зруйнувати міць, на яку вони покладаються.[6] — Прислів'я 21:22.
Мудрий широко відкриває очі, а безглуздий ходить у темряві. Але я зрозумів також, що їх усіх чекає той самий кінець.[7] — Екклезіаста 2:14.
Бо ні про мудрого, ні про безглуздого не залишиться довга пам'ять. У прийдешні дні всі будуть забуті. Мудрий помирає так само, як і безглуздий.[8] — Екклезіаста 2:16.
Якою людина вийшла з утроби матері, такою і піде — піде нагою, якою і прийшла. Вона нічого не може забрати з собою за всю свою тяжку працю.[9] — Екклезіаста 5:15.
І це теж велике нещастя — якою людина прийшла, такою й відійде. Тож який пожиток з тяжкої праці має той, хто трудиться на вітер? Щодня він їсть у темряві, у великому розчаруванні, хворобах та гніві.[9] — Екклезіаста 5:16.
Ліпше іти в дім жалоби, ніж у дім святкування, бо такий кінець кожної людини, і живому варто взяти це до серця.[10] — Екклезіаста 7:2.
Усіх чекає той самий кінець — праведних і неправедних, добрих, чистих і нечистих, тих, хто жертви приносить, і тих, хто їх не приносить. [11] — Екклезіаста 9:2.
Ось яка сумна річ діється під сонцем: оскільки всіх чекає однаковий кінець, то серце людей сповнене злом. Поки вони живуть, в їхньому серці панує безумство, а потім вони помирають.[11] — Екклезіаста 9:3.
Хто перебуває серед живих, той має надію, тому що живому собаці ліпше, ніж мертвому леву. Бо живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають і більше не мають нагороди, оскільки всі спогади про них відійшли в минуле. Також зникла їхня любов, їхня ненависть і їхні ревнощі, і вони вже не мають частки в тому, що робиться під сонцем.[11] — Екклезіаста 9:4-6.
Усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил, бо в могилі, куди ти йдеш, немає ні праці, ні задумів, ні знання, ні мудрості.[11] — Екклезіаста 9:10.
Я збираюсь побудувати дім для імені Єгови, мого Бога, та освятити цей дім для нього, щоб перед його лицем спалювати пахучий фіміам, постійно класти у стоси хліби та приносити цілопалення зранку і ввечері, в суботи, в новомісяччя і у свята для нашого Бога Єгови. Це постанова для Ізраїля на віки. Дім, який я хочу побудувати, має бути величний, адже наш Бог — величніший за всіх богів.[12] — Повідомлення для тирського царя Хірама. 2 Хронік 2:4-5.
Нехай твої очі день і ніч дивляться на цей дім — місце, про яке ти сказав: «У ньому перебуватиме моє ім'я». Почуй молитву, з якою твій слуга звертається, ставши лицем до цього дому.[13] — Присвячення Єрусалимського храму. 1 Царів 8:29, також 2 Хронік 6:20.
Коли твій народ Ізраїль буде грішити проти тебе, і через це його розіб'ють вороги, але він навернеться і буде прославляти твоє ім'я, буде молитись у цьому домі та благати тебе про ласку, то почуй з неба і прости гріх свого народу Ізраїля, поверни цих людей до краю, який ти дав їхнім прабатькам.[14] — 1 Царів 8:33-34, також 2 Хронік 6:24-25.
Коли вони будуть грішити проти тебе, і через це закриється небо та не буде дощу, і коли вони будуть молитися, ставши лицем до цього дому, будуть прославляти твоє ім'я та перестануть грішити після того, як ти їх впокориш, то почуй з неба і прости гріх своїх слуг, свого народу Ізраїля. Настав їх на добру дорогу, якою вони мають ходити, і пошли дощ на свій край, який ти дав у спадщину своєму народові.[14] — 1 Царів 8:35-36, також 2 Хронік 6:26-27.
Також якщо чужинець, який не належить до твого народу Ізраїля, почує про твоє ім'я і прийде з далекого краю (бо він почує про твоє величне ім'я і про великі діла, які ти здійснив могутньою рукою), якщо він прийде та помолиться, ставши лицем до цього дому, то почуй з неба, твоєї оселі, і зроби все, що він попросить, щоб усі народи на землі знали твоє ім'я і боялися тебе, як боїться твій народ Ізраїль, і щоб вони знали, що дім, який я побудував, названий твоїм іменем.[14] — 1 Царів 8:41-43, також 2 Хронік 6:32-33.
Якщо твій народ піде на війну з ворогами шляхом, яким ти його пошлеш, і помолиться до тебе, ставши лицем до міста, яке ти вибрав, і до дому, який я збудував для твого імені, то почуй з неба його молитву і прохання про ласку та поведися з ним справедливо.[15] — 2 Хронік 6:34-35.
Хай твоє джерело буде благословенне,
і радій дружиною своєї молодості.
Вона — ніжна лань та сарна прекрасна.
Нехай її груди приносять тобі задоволення повсякчас.
Насолоджуйся завжди її любов'ю.[16] — Прислів'я 5:18-19.
Той, хто обтяжений виною в пролитті крові, бо позбавив людину життя, буде втікати, поки не потрапить у могилу. Нехай його ніхто не підтримує.[17] — Прислів'я 28:17.
Кровожерні ненавидять кожного, хто невинний; вони прагнуть погубити життя праведного.[18] — Прислів'я 29:10.
Всі потоки течуть у море, але море не переповнюється. Звідки потоки витікають, туди й вертаються, щоб знову текти.[19] — Екклезіаста 1:7.
Весь час людина панує над людиною їй на шкоду.[20] — Екклезіста 8:9.
Праведність славить народ, а безбожність приносить сором.
Праведний їсть досита, а черево беззаконника знемагає від надмірного.
Благочестя є мудрість; утримуватися від зла — це знання. Тому мудрість стосується споглядання вічного, а знання — дії.
Дурний вважає свій шлях простим; розумний слухає поради.
Нерозумний ганьбить ближнього свого, а розумна людина мовчить.
Дурний нехтує батьківською наукою, а хто зважає на докір — добрий розум має.
Усе суєта суєт. Даремно й намагатися спіймати вітер.
Як міль — одягу, черв’як — дереву, так смуток шкодить серцю людини.
Не допоможе багатство в день гніву, правда ж врятує від смерті.
Пообіцяв — виконай! Краще не обіцяти, ніж обіцяти й не виконати.
Із плодів вуст своїх людина насичується добром, і за вчинки рук людини — нагорода їй.
Розумне серце шукає знання, уста ж бездумних дурницями живуть.
Хто стереже уста свої, той вберігає душу; горе тому, хто широко відкриває рота.
Хто шкодує лозини, той ненавидить свого сина, а хто любить, той з дитинства карає його.
Попереду загибелі йде гординя. А попереду падіння — зарозумілість.
Хто хоче приятелів мати, мусить і сам приязним бути; друг буває від брата прихильніший.
Передай Господу справи свої, і починання твої здійсняться.
Книга приказок Соломонових (переклад І. Огієнка)[ред.]
Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою. — Розділ 1, вірші 8 та 9
Якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання. — Розділ 2, вірші 3-5
Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. — Розділ 3, вірші 5, 6
Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!.. — Розділ 6, вірші 6-11
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів! — Розділ 6, вірші 16-19
Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його. — Розділ 10, вірш 1
Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба. — Розділ 11, вірш 1
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє. — Розділ 11, вірш 24
Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. — Розділ 12, вірш 15
Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. — Розділ 14, вірші 12, 13
Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. — Розділ 15, вірш 1
Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність. — Розділ 16, вірш 18
Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. — Розділ 18, вірш 24
Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий." — Розділ 20, вірш 1
Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина. — Розділ 20, вірш 29
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа. — Розділ 21, вірш 30
Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото. Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив. — Розділ 22, вірші 1, 2
Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї. — Розділ 22, вірш 6
Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. — Розділ 23, вірші 22, 23
Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. — Розділ 24, вірш 3
Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. — Розділ 25, вірш 11
Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак. — Розділ 26, вірш 11
Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських! — Розділ 30, вірші 24-28
Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена! — Розділ 31, вірш 30
Навчіться з того, як ростуть польові лілії: вони не трудяться і не прядуть, але говорю вам, що навіть Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. Тож якщо Бог так одягає рослинку в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинена в піч, то чи ж не одягне він вас, маловіри?[21] — Матвія 6:28-30.
У час судуцариця з півдня воскресне разом з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість. А тут хтось більший від Соломона.[22] — Луки 11:31.
— Ісус Христос
І був він ненаситний на блуд, і, приводячи до себе замужніх жінок і дівчат, він розтлівав їх. Був бо він [такий] жонолюбець, як і Соломон, бо в Соломона було, кажуть, сімсот жон і наложниць триста, і мудрий він був, а кінець кінцем погиб. Сей же був невіглас, а кінець кінцем знайшов [вічне] спасіння.[23] — Про Великого князя Володимира Святославича. «Повість минулих літ».
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі