Перейти до вмісту

Соломон

Матеріал з Вікіцитат
Соломон
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Цей термін має також інші значення. Див. Соломон (значення)

Соломо́н (дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́; грец. Σαλωμών, Σολωμών) — третій та останній правитель об'єднаного Ізраїльського царства в 965—928 до н. е., у період його найвищого розквіту. Син Давида і Вірсавії. Автор трьох біблійних книг: Прислів'я, Екклезіаста, Пісня над піснями, а також кількох Псалмів.

Цитати

[ред.]
  •  

Мудрий слухає та приймає ще більше настанов, розумний знаходить мудре керівництво, щоб розуміти прислів'я і загадкові вислови, слова мудрих та їхні загадки.[1]Прислів'я 1:5-6.

  •  

Тільки безглузді нехтують мудрістю і повчанням.[1]Прислів'я 1:7.

  •  

Прислуха́йся, мій сину, до повчання батька і не відкидай настанов своєї матері, бо вони — мов розкішний вінець на твоїй голові та гарна прикраса на твоїй шиї.[1]Прислів'я 1:8-9.

  •  

Єгова дає мудрість, з його уст походить знання і розважливість. Він зі своєї скарбниці наділяє праведних мудрістю, щит він для тих, хто в непорочності ходить.[2]Прислів'я 2:6-7.

  •  

Не будь мудрим у власних очах. Бійся Єгови і відвертайся від зла.[3]Прислів'я 3:7.

  •  

Щаслива людина, яка знаходить мудрість, і чоловік, який набуває розважливості, тому що здобути мудрість ліпше, ніж набути срібло — такий здобуток дорожчий від золота.[4]Прислів'я 3:13-14.

  •  

Мудрість цінніша, ніж корали, і ніщо з того, чого ти бажаєш, не зрівняється з нею. В її правій руці — довголіття, а в лівій — багатство і слава. Шляхи її — шляхи приємні, і всі дороги її мирні. Для тих, хто її тримається, вона — дерево життя, і ті, хто міцно вхопився за неї, будуть названі щасливими.[4]Прислів'я 3:15-18.

  •  

Є золото, а також багато коралів, але цінніше за все це — уста мудрі.[5]Прислів'я 20:15.

  •  

Мудрий може вдертися в місто сильних і зруйнувати міць, на яку вони покладаються.[6]Прислів'я 21:22.

  •  

Мудрий широко відкриває очі, а безглуздий ходить у темряві. Але я зрозумів також, що їх усіх чекає той самий кінець.[7]Екклезіаста 2:14.

  •  

Бо ні про мудрого, ні про безглуздого не залишиться довга пам'ять. У прийдешні дні всі будуть забуті. Мудрий помирає так само, як і безглуздий.[8]Екклезіаста 2:16.

  •  

Якою людина вийшла з утроби матері, такою і піде — піде нагою, якою і прийшла. Вона нічого не може забрати з собою за всю свою тяжку працю.[9]Екклезіаста 5:15.

  •  

І це теж велике нещастя — якою людина прийшла, такою й відійде. Тож який пожиток з тяжкої праці має той, хто трудиться на вітер? Щодня він їсть у темряві, у великому розчаруванні, хворобах та гніві.[9]Екклезіаста 5:16.

  •  

Ліпше добре ім'я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.[10]Екклезіаста 7:1.

  •  

Ліпше іти в дім жалоби, ніж у дім святкування, бо такий кінець кожної людини, і живому варто взяти це до серця.[10]Екклезіаста 7:2.

  •  

Усіх чекає той самий кінець — праведних і неправедних, добрих, чистих і нечистих, тих, хто жертви приносить, і тих, хто їх не приносить. [11]Екклезіаста 9:2.

  •  

Ось яка сумна річ діється під сонцем: оскільки всіх чекає однаковий кінець, то серце людей сповнене злом. Поки вони живуть, в їхньому серці панує безумство, а потім вони помирають.[11]Екклезіаста 9:3.

  •  

Хто перебуває серед живих, той має надію, тому що живому собаці ліпше, ніж мертвому леву. Бо живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають і більше не мають нагороди, оскільки всі спогади про них відійшли в минуле. Також зникла їхня любов, їхня ненависть і їхні ревнощі, і вони вже не мають частки в тому, що робиться під сонцем.[11]Екклезіаста 9:4-6.

  •  

Усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил, бо в могилі, куди ти йдеш, немає ні праці, ні задумів, ні знання, ні мудрості.[11]Екклезіаста 9:10.

  •  

Я збираюсь побудувати дім для імені Єгови, мого Бога, та освятити цей дім для нього, щоб перед його лицем спалювати пахучий фіміам, постійно класти у стоси хліби та приносити цілопалення зранку і ввечері, в суботи, в новомісяччя і у свята для нашого Бога Єгови. Це постанова для Ізраїля на віки. Дім, який я хочу побудувати, має бути величний, адже наш Бог — величніший за всіх богів.[12]Повідомлення для тирського царя Хірама. 2 Хронік 2:4-5.

  •  

Нехай твої очі день і ніч дивляться на цей дім — місце, про яке ти сказав: «У ньому перебуватиме моє ім'я». Почуй молитву, з якою твій слуга звертається, ставши лицем до цього дому.[13]Присвячення Єрусалимського храму. 1 Царів 8:29, також 2 Хронік 6:20.

  •  

Коли твій народ Ізраїль буде грішити проти тебе, і через це його розіб'ють вороги, але він навернеться і буде прославляти твоє ім'я, буде молитись у цьому домі та благати тебе про ласку, то почуй з неба і прости гріх свого народу Ізраїля, поверни цих людей до краю, який ти дав їхнім прабатькам.[14]1 Царів 8:33-34, також 2 Хронік 6:24-25.

  •  

Коли вони будуть грішити проти тебе, і через це закриється небо та не буде дощу, і коли вони будуть молитися, ставши лицем до цього дому, будуть прославляти твоє ім'я та перестануть грішити після того, як ти їх впокориш, то почуй з неба і прости гріх своїх слуг, свого народу Ізраїля. Настав їх на добру дорогу, якою вони мають ходити, і пошли дощ на свій край, який ти дав у спадщину своєму народові.[14]1 Царів 8:35-36, також 2 Хронік 6:26-27.

  •  

Також якщо чужинець, який не належить до твого народу Ізраїля, почує про твоє ім'я і прийде з далекого краю (бо він почує про твоє величне ім'я і про великі діла, які ти здійснив могутньою рукою), якщо він прийде та помолиться, ставши лицем до цього дому, то почуй з неба, твоєї оселі, і зроби все, що він попросить, щоб усі народи на землі знали твоє ім'я і боялися тебе, як боїться твій народ Ізраїль, і щоб вони знали, що дім, який я побудував, названий твоїм іменем.[14]1 Царів 8:41-43, також 2 Хронік 6:32-33.

  •  

Якщо твій народ піде на війну з ворогами шляхом, яким ти його пошлеш, і помолиться до тебе, ставши лицем до міста, яке ти вибрав, і до дому, який я збудував для твого імені, то почуй з неба його молитву і прохання про ласку та поведися з ним справедливо.[15]2 Хронік 6:34-35.

Інше

[ред.]
  •  

Хай твоє джерело буде благословенне,
і радій дружиною своєї молодості.
Вона — ніжна лань та сарна прекрасна.
Нехай її груди приносять тобі задоволення повсякчас.
Насолоджуйся завжди її любов'ю.[16]Прислів'я 5:18-19.

  •  

Той, хто обтяжений виною в пролитті крові, бо позбавив людину життя, буде втікати, поки не потрапить у могилу. Нехай його ніхто не підтримує.[17]Прислів'я 28:17.

  •  

Кровожерні ненавидять кожного, хто невинний; вони прагнуть погубити життя праведного.[18]Прислів'я 29:10.

  •  

Всі потоки течуть у море, але море не переповнюється. Звідки потоки витікають, туди й вертаються, щоб знову текти.[19]Екклезіаста 1:7.

 

כָּל־הַנְּחָלִים֙ הֹלְכִ֣ים אֶל־הַיָּ֔ם וְהַיָּ֖ם אֵינֶ֣נּוּ מָלֵ֑א אֶל־מְקֹ֗ום שֶׁ֤הַנְּחָלִים֙ הֹֽלְכִ֔ים שָׁ֛ם הֵ֥ם שָׁבִ֖ים לָלָֽכֶת׃[20]

  •  

Весь час людина панує над людиною їй на шкоду.[21]Екклезіста 8:9.

  •  

Праведність славить народ, а безбожність приносить сором.

  •  

Праведний їсть досита, а черево беззаконника знемагає від надмірного.

  •  

Благочестя є мудрість; утримуватися від зла — це знання. Тому мудрість стосується споглядання вічного, а знання — дії.

  •  

Дурний вважає свій шлях простим; розумний слухає поради.

  •  

Нерозумний ганьбить ближнього свого, а розумна людина мовчить.

  •  

Дурний нехтує батьківською наукою, а хто зважає на докір — добрий розум має.

  •  

Усе суєта суєт. Даремно й намагатися спіймати вітер.

  •  

Як міль — одягу, черв’як — дереву, так смуток шкодить серцю людини.

  •  

Не допоможе багатство в день гніву, правда ж врятує від смерті.

  •  

Пообіцяв — виконай! Краще не обіцяти, ніж обіцяти й не виконати.

  •  

Із плодів вуст своїх людина насичується добром, і за вчинки рук людини — нагорода їй.

  •  

Розумне серце шукає знання, уста ж бездумних дурницями живуть.

  •  

Хто стереже уста свої, той вберігає душу; горе тому, хто широко відкриває рота.

  •  

Хто шкодує лозини, той ненавидить свого сина, а хто любить, той з дитинства карає його.

  •  

Попереду загибелі йде гординя. А попереду падіння — зарозумілість.

  •  

Хто хоче приятелів мати, мусить і сам приязним бути; друг буває від брата прихильніший.

  •  

Передай Господу справи свої, і починання твої здійсняться.

Книга приказок Соломонових (переклад І. Огієнка)

[ред.]
  •  

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою. — Розділ 1, вірші 8 та 9

  •  

Якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання. — Розділ 2, вірші 3-5

  •  

Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. — Розділ 3, вірші 5, 6

  •  

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!.. — Розділ 6, вірші 6-11

  •  

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів! — Розділ 6, вірші 16-19

  •  

Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його. — Розділ 10, вірш 1

  •  

Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба. — Розділ 11, вірш 1

  •  

Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє. — Розділ 11, вірш 24

  •  

Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. — Розділ 12, вірш 15

  •  

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. — Розділ 14, вірші 12, 13

  •  

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. — Розділ 15, вірш 1

  •  

Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність. — Розділ 16, вірш 18

  •  

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. — Розділ 18, вірш 24

  •  

Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий." — Розділ 20, вірш 1

  •  

Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина. — Розділ 20, вірш 29

  •  

Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа. — Розділ 21, вірш 30

  •  

Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото. Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив. — Розділ 22, вірші 1, 2

  •  

Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї. — Розділ 22, вірш 6

  •  

Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. — Розділ 23, вірші 22, 23

  •  

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. — Розділ 24, вірш 3

  •  

Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. — Розділ 25, вірш 11

  •  

Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак. — Розділ 26, вірш 11

  •  

Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських! — Розділ 30, вірші 24-28

  •  

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена! — Розділ 31, вірш 30

Цитати про Соломона

[ред.]
  •  

Навчіться з того, як ростуть польові лілії: вони не трудяться і не прядуть, але говорю вам, що навіть Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. Тож якщо Бог так одягає рослинку в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинена в піч, то чи ж не одягне він вас, маловіри?[22]Матвія 6:28-30.

  Ісус Христос
  •  

У час суду цариця з півдня воскресне разом з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість. А тут хтось більший від Соломона.[23]Луки 11:31.

  — Ісус Христос
  •  

І був він ненаситний на блуд, і, приводячи до себе замужніх жінок і дівчат, він розтлівав їх. Був бо він [такий] жонолюбець, як і Соломон, бо в Соломона було, кажуть, сімсот жон і наложниць триста, і мудрий він був, а кінець кінцем погиб. Сей же був невіглас, а кінець кінцем знайшов [вічне] спасіння.[24]Про Великого князя Володимира Святославича. «Повість минулих літ».

  Нестор Літописець
  •  

Кохання дурнів робить з нас:
Самсона жінка обстригає,
Цар Соломон дурів не раз, —
Щасливий той, хто не кохає![25]«Подвійна балада про кохання».

  Франсуа Війон

Примітки

[ред.]
  1. а б в Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 873
  2. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 874
  3. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 875
  4. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 876
  5. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 898
  6. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 900
  7. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 917-918
  8. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 918
  9. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 921
  10. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 922
  11. а б в г Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 924
  12. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 602
  13. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 493-494
  14. а б в Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 494
  15. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 608
  16. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 878
  17. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 910
  18. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 911
  19. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 916
  20. Biblia Hebraica Stuttgartensia — Prediger/Kohelet/Ecclesiastes 1 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 19 липня 2022
  21. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 923
  22. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1303
  23. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1393
  24. Літопис Руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. — С. 49
  25. Подвійна балада про кохання // С. 62

Джерела

[ред.]
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К. : Богдана, 2009. — 156 с.: іл. ISBN 978-966-425-003-7
  • Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту (переклав І. Огієнко)