Печальних жебраків країно,
Нема в нас хліба, ні надій,
Та завтра все те буде наше,
Ти тільки взяти все посмій![1] — «Пісня угорського якобінця» (переклад на українську Дмитра Павличка).
Яким був добрим я в любові!
Не вимислити й мудрому Єгові
Того, що я придумав, і дивись —
В гарячці я і в крові…[2] — «Глянь на мої достатки, мила» (переклад на українську Дмитра Павличка).
Ради Христа даю лише багатим.
Приношу нишком мед до бджіл у вулик.
Корову напуваю молоком.
На кущ рожевий додаю троянд.
Вином скропляю виноградні лози.
Радію, коли ворог мій щасливий.
По тій тужу, котрої не жадаю.
І ще одне: вже скоро я помру.
Прийми, Єгово, сю од мене жертву. — «Жертва мудрості».
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі