Скіфи
Скіфи — екзоетнонім грецького походження, який застосовується до майже всіх кочових племен, що мешкали у VII—III ст. до н. е. від степів сучасної України на заході й до сучасної Монголії та Китаю на сході.
Цитати
[ред.]Скиньте із себе стару особистість разом з її поведінкою та одягніться в нову особистість, яка завдяки точному знанню обновлюється за образом того, хто її створив. Тоді вже немає ні грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні чужинця, ні скіфа, ні раба, ні вільного, але всім у всьому є Христос.[1] — Колоссян 3:9-11. |
|||||
| — Апостол Павло |
Найвідомішою прикрасою скіфської культури є золота пектораль із Товстої Могили. Вона вважається шедевром греко-скіфського мистецтва та є унікальною за складною конструкцією. Ця шийна, або ж нагрудна прикраса належала знатному вождю, і була атрибутом його могутності та, можливо, жрецьких функцій. Відома ще одна пектораль із кургану Большая Блізніца у Прикубанні, що має значно простішу форму – лише один орнаментальний ярус.[2] — Дана прикраса є символом скіфів та найяскравішою асоціацією з їх періодом. |
|||||
| — Оксана Ліфантій |
Гривни – нашийні прикраси у формі металевого обруча із незамкнутими кінцями – оздоблювалися фігурками звірів та людей. За архаїчної доби їх виготовляли із різних металів. Упродовж VI–V ст. до н.е. гривни вже відомі здебільшого у золоті, або ж у залізі, обтягнутому золотим листом. Із пізніших захоронень, починаючи від IV ст. до н.е., їх знаходять не лише у військових похованнях, а й у жіночих та навіть дитячих.[2] — Дана прикраса стала ще одним символом тієї доби. |
|||||
| — Оксана Ліфантій |
Речі із золота потрапили до скіфів спочатку як військові трофеї, проте з часом стали важливою розпізнавальною рисою, на рівні зі звіриним стилем. Більшість виробів містили зображення, пов’язані з релігійними уявленнями та інколи розповідали міфо-епічні історії, що ідеально лягали на ритуальну та обрядову основу. Наявність золотих та срібних виробів у похованнях найнижчих верств еліти вказує на бажання підкреслити статус, нехай і не таким вартісним, проте виконаним із сонячного металу виробом. Перенасиченість золотом поховань правителів слугувала легітимізації права на владу, надану самими богами, як про це говорять скіфські міфи.[2] — любов до золотих прикрас вирізняє скіфів з-поміж інших народностей |
|||||
| — Оксана Ліфантій |
Примітки
[ред.]- ↑ Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — С. 1576
- ↑ а б в Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України. Походить від Бога, належить Україні. Таємниці скіфського золота. Видання "Локальна історія". — Локальна Історія, 2023.
