Добро́, доброта — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне.
Благодійність — стерилізоване молоко людської доброти.[1] |
|||||
| — Олівер Герфорд |
Немає нічого прекраснішого за доброту.[2] |
|||||
| — Вільям Сомерсет Моем |
Балакучість · Боягузтво · Ввічливість · Вдячність · Великодушність · Вірність · Віроломство · Гідність · Гордість · Дратівливість · Доброта · Дурість · Егоїзм · Жадібність · Жорстокість · Життєрадісність · Зарозумілість · Лінощі · Милосердя · Мудрість · Невігластво · Оптимізм · Песимізм · Покора · Самолюбство · Самопожертва · Самовпевненість · Стриманість · Скромність · Совість · Марнославство · Упертість · Хитрість · Цинізм · Щедрість · Шляхетність
