Перейти до вмісту

Шлюб

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Подружжя

Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком та жінкою, яка визначає їхні права та обов'язки одного щодо іншого й щодо дітей.

Цитати

[ред.]
  •  

Що роблять у раю, ми не знаємо; зате точно знаємо, чого там не роблять: не одружуються і не виходять заміж.[1]

  Джонатан Свіфт
  •  

До весілля для жінки головне — вибити зізнання у коханні, після — довести, що він її не кохає ані на крапельку.[2]

  Олександр Перлюк
  •  

Щасливий шлюб — це шлюб, у якому чоловік розуміє кожне слово, якого не сказала дружина.[3]

  Альфред Гічкок
  •  

Щасливим називають шлюб, у якому одна половина хропить, а інша не чує.[4]

  Дон-Амінадо
  •  

Вдалий лише розумний шлюб, захватний лише безрозсудний. Будь-який інший побудований на ницому розрахунку.[5]

  Ніколя Шамфор
  •  

Шлюб — надто досконалий стан для недосконалої людини.[6]

  Ніколя Шамфор
  •  

Шлюб — це лихоманка навпаки: він починається жаром і закінчується холодом.[7]

  Гіппократ
  •  

Якщо всі братимуть шлюб із розумними, то що ж тоді робити з вродливими?[8]

  Данило Рудий
  •  

Шлюб — це велике божевілля, і якби люди знали про це, то можливо відносилися б до нього серйозніше.[9]

  Боно
  •  

Щастя в шлюбі — виключно справа випадку.

 

Happiness in marriage is entirely a matter of chance.[10]

  Джейн Остін
  •  

Після вінчання ми з дружиною поїхали у весільну подорож: я — в ​​Туреччину, вона — до Швейцарії, і три роки жили там в любові та злагоді

 

После венчания мы с супругой уехали в свадебное путешествие: я — в Турцию, она — в Швейцарию, и три года жили там в любви и согласии[11]

  Григорій Горін
  •  

Якось я дізнався про закон щасливого подружнього життя. Я був у зоопарку в Каліфорнії. Там люди їздять у вагончиках, а звірі ходять на волі. Я запитав наглядача: «Скільки потрібно території леву, щоб він почувся комфортно?». Той відповів, що «леву не важливо, скільки в нього території. Він повинен мати нору, щоб заховатись, і там його ніхто не займатиме». Це в сім'ї важливо, щоб кожен мав свою нору. Де людина незалежна, і до неї ніхто не лізе. Ось так і я живу.[12]

  Віталій Коротич
  •  

Уля Розсохина: А знаєш, Рино, жінка по-вкраїнському «дружиною» зветься.
Рина Мазайло: Ну?
Уля Розсохина: І знаєш, «дружина» — це краще , як «жінка» або «супруга», бо «жінка» — то означає «рождающая», «супруга» ж по-вкраїнському — «пара волів», а «дружина»… Ось послухай: рекомендую — моя дружина, або: моя ти дружинонько.
Рина Мазайло: Ну, бачу я…
Уля Розсохина: Або по-вкраїнському — одружитися з нею… Це ж не те, що «жениться на ней», розумієш, Ринусько! Одружитися з нею, чуєш? З нею… Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з чоловіком, це краще, як «жениться на ней»,— ти чуєш? На ней, на…
Рина Мазайло: Дуреля ти. Чи одружиться хто з тобою, чи жениться на тобі — однаково будеш: не на і не поруч, а під, під, ідійотко![13]Микола Куліш «Мина Мазайло» (третя дія, 1).

  •  

Женяться, щоб мати постійну аудиторію. А вона, замість того щоб аплодувати, освистує[14].

  Магдалена Самозванець
  •  

Шлюб: у мріях — гніздечко, у реальності — клітка[14].

  Магдалена Самозванець
  •  

Чоловік і жінка мають бути парою один одному не лише достоїнствами, але й недоліками[14].

  Магдалена Самозванець
  •  

Переклад нового світу: …добре, якщо чоловік не торкається жінки, але оскільки скрізь поширена статева розпуста, то нехай кожен чоловік має свою дружину, а кожна жінка — свого чоловіка. Хай чоловік віддає належне дружині, а дружина — чоловікові. Дружина не має влади над своїм тілом: ця влада належить її чоловікові; так само й чоловік не має влади над своїм тілом: ця влада належить дружині. Не відмовляйте в цьому одне одному, хіба тільки на визначений період і за спільною згодою, щоб присвятити час молитві. І тоді знову будьте разом, аби Сатана не спокушав вас через те, що вам бракуватиме самовладання. Однак сприймайте мої слова як дозвіл, а не як наказ.[15]
Переклад Огієнка: …добре було б чоловікові не дотикатися жінки. Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням. А це говорю вам як раду, а не як наказа.[16]1 Коринфян 7:1-6.

  Апостол Павло

Примітки

[ред.]
  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 15-18
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
  3. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 466
  4. Кожевников А. Ю., Тихонова Т. Б. Умом Россию не понять. Словарь приколов. — Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2006. — С. 22
  5. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 715.
  6. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 75
  7. wisdoms.ru
  8. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  9. Цитати Боно (англ.)
  10. Jane Austen Quotes (англ.)
  11. «Той самий Мюнхгаузен»
  12. http://web.archive.org/web/20160304114242/http://dusia.telekritika.ua/ZHivoij_ugolok/12125
  13. Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 128-129. — ISBN 5-308-00654-7
  14. а б в Афоризми
  15. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1526
  16. Біблія. Переклад Огієнка, 2009, с. 1065

Джерела

[ред.]
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка. — Київ: Українське Біблійне Товариство, 2009. — 1152 с. — ISBN 978-966-7136-96-3