Перейти до вмісту

Євреї

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Найвідоміші євреї - Айнштайн, Маркс, Фройд, Спіноза і т.д.

Цитати про євреїв.

Цитати

[ред.]
  •  

Створила вас безсмертна книга,
Де з Богом ви взяли союз,
І на крилі архістратига
Писались твори ваших муз.

І тяжко вас карав Єгова
За гордощі та ненасить,
Жагу до золота й до слова,
Що в небі зорями горить.[1] — «До євреїв».

  — Дмитро Павличко
  •  

В епоху темну і криваву,
Коли, здавалось, зрадив Бог,
Ви здвигнули свою державу,
Давидів сонячний чертог.[2] — «До євреїв».

  — Дмитро Павличко
  •  

Євреї несли Біблію крізь віки як свою переносну батьківщину.[3]

  — Генріх Гейне
  •  

Жиди звичайно асимілюються не з тими, хто ближче, але з тими, хто дужчий. У Німеччині вони німці, се розумію; але чому в Чехії також німці? В Угорщині вони мадяри, в Галичині поляки, але чому в Варшаві та в Києві вони москалі? Чому жиди не асимілюються з націями слабими, пригнобленими, кривдженими та вбогими? Чому нема жидів-словаків, жидів-русинів?[4]

  — лихвар Ваґман (Іван Франко, «Перехресні стежки», 1900)
  •  

Наче Сонце ступає Ізраїль по Європі: куди приходить він, там пробуджується нове життя, звідки він іде, там засихає все, що досі цвіло.[5]

  — Вернер Зомбарт, німецький соціолог і економіст (Евреи и их участие в образовании современного хозяйства. С.-Петербург, 1910, стр. 22)
  •  

Кожна країна має таких євреїв, на яких заслуговує.[6]

  — Карл Еміль Францос
  •  

Що в мене спільного з євреями? Я радше не маю нічого спільного зі самим собою.[7]

  — Франц Кафка
  •  

Історія, ця героїчна батьківщина в часі, сьогодні вже не задовольняє євреїв: вони завоювали право на батьківщину в просторі.[8]

  — Франц Кафка
  •  

Можливо, ми — сини торговців, але ми ж і внуки пророків.[9]

  — Хаїм Вейцман
  •  

Талмуд — єврейський католицизм.[10]

  — Генріх Гейне
  •  

Якщо ти живеш у Нью-Йорку, будь ти сто разів католик, однаково ти єврей.[11]

  — Ленні Брюс, американський комік
  •  

Щоб гарантувати своєму синові мучеництво, Бог народив його євреєм.[12]

  — Станіслав Єжи Лєц
  •  

У твоїй утробі два народи, два народи вийдуть з твого нутра. Один буде сильніший від другого, і старший буде служити молодшому.[13] — До Ревеки. Буття 25:23.

  — Бог Єгова (Ягве)
  •  

У Європі з'явився єврейський Робін Гуд. Він забирає гроші у заможніх і віддає бідним — під відсотки.[14]

  — Михайло Задорнов, «Большой концерт»
  •  

Великий Рим — це правду ти сказав,—
Великий на вазі людської долі,
Але на божій, бач, вазі ми більші.
Цього ти не піймеш, поганець![15] — Діалог з римлянином Руфом. Ярослав Врхліцький «Бар-Кохба» (розділ IV «Вибранець Господній», переклад на українську — Іван Франко).

 

Řím velký jest — ó pravdu jsi to děl! —
na váze lidských losů velký jest,
na božské váze my však větší jsme,
to nechápeš, ty pohan![16]

  — Акіба
  •  

Бо Єгови натягнений лук,
І тятива нап'ята,
І наложена стрілка на ній —
І то ви є стріла та.

Як стріла вже намірена в ціль,
Наострена до бою,
Чи подоба стрілі говорить:
«Я бажаю спокою?»[17] — Коли євреї відмовлялися йти в Обіцяну землю. Іван Франко «Мойсей» (розділ IV).

  — Мойсей
  •  

І, як терен посеред дерев,
Непоказний на вроду,
І не має він слави собі
Ані з цвіту, ні з плоду,—

Так і вибраний богом народ
Між народами вбогий;
Де пишнота і честь, там йому
За високі пороги.[18] — Іван Франко «Мойсей» (розділ VI).

  — Мойсей
  •  

Горе вам, що зробив вас господь
Всього людства багаттям!
Бо найвищий сей дар буде ще
Вам найтяжчим прокляттям!

Бо коли вас осяє господь
Ласки свої промінням,
Ви послів і пророків його
Поб'єте все камінням.[19] — Іван Франко «Мойсей» (розділ IX).

  — Мойсей
  •  

О Ізрайлю, не тям ти сього
Богохульного слова:
Я люблю тебе дужче, повніш,
Ніж сам бог наш Єгова.

Міліони у нього дітей,
Всіх він гріє і росить,—
А у мене ти сам лиш, один,
І тебе мені досить.[20] — Іван Франко «Мойсей» (розділ X).

  — Мойсей
  •  

Бач, як сунеться плем'я твоє,
Як Йордан переходить,
Єрихон добуває і скрізь
У річках крові бродить.

Ось століттями йде боротьба
За той шмат Палестини:
Амореї, гебреї, хетта,
Амалик, філістини.[21] — Про завоювання Обіцяного краю. Іван Франко «Мойсей» (розділ XVIII).

  — Голос (Азазель)
  •  

Таж в Єгипті ви гнулись в ярмі,
Наїдавшися ласо…
Відригаться вам буде повік
Те єгипетське м'ясо.[22] — Розділ XIX.

  — Єгова
  •  

Діоталлеві, не можна вирішити стати євреєм, як вирішуєш стати філателістом чи свідком Єгови. Євреєм треба народитися.[23] — З роману Умберто Еко «Маятник Фуко» (розділ 3 «Біна», параграф 12).

 

Diotallevi, non si può decidere di diventare ebrei come si decide di diventare filatelici o testimoni di Geova. Ebrei si nasce.[24]

  — Якопо Бельбо
  •  

Аврамко: Ти, Лейбо, такий єврей, такий єврей, що тото єс народив дванадцять синів, як наш патріярх Яков, а потім покинув єс дорогу Єгови, Господа Авраама, Ісаака та Якова, і поклоняєшся скоцюбленому на хресті ідолу. Такий ти єврей, Лейбо, такий єврей, що я більше не буду говорити з тобою, тото, аби ти знав!
Лейба: А я тобі щось скажу, Аврамку.
Аврамко: Но, що ми скажеш, Лейбо?
Лейба: Іди в песю матір, ото ти скажу![25] — Михайло Гафія Трайста «У ніч на святого Андрія» (частина друга «Кучер Йошка Ґоджа»).

  •  

Будучи євреєм, людина вчиться вірити в реальність жорстокості й вчиться визнавати байдужість до людського страждання як факт.

 

Being a Jew, one learns to believe in the reality of cruelty and one learns to recognize indifference to human suffering as a fact.[26]

  — Андреа Дворкін
  •  

...єврей в Україні повинен жити краще, ніж в Ізраілі, росіянин в Україні має жити краще, ніж в Росії.[27] — Заява зроблена ще перед розпадом СРСР

  — Іван Драч, лідер Руху і поет-шістдесятник.
  •  

До українців ставлення – як до людей, котрі раптом почали творити свою державність, чогось прагнуть. Усі хочуть мати роботящих українців, які не становлять проблем. Це все одно, як би ви зайшли у свій улюблений курятник взяти пару знесених яєць, і бачите, що кури починають поводитися як гірські орли. Безумовно, ви на них ображаєтеся, починаєте ненавидіти. Бо те, що ти можеш пробачити орлу, у крайньому разі вороні, то зовсім не готовий пробачати курці. Від курки ти просто хочеш яєць. От саме так виглядає українофобія. Тобто, звісно, нас по-іншому не люблять, ніж, скажімо, не люблять євреїв[28].

  — Дмитро Корчинський

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. ↑ Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
  2. ↑ Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
  3. ↑ Большая книга афоризмов, С. 329
  4. ↑ Перехресні стежки (1900)
  5. ↑ Вильгельм Стейниц
  6. ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
  7. ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
  8. ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
  9. ↑ Большая книга афоризмов, С. 330
  10. ↑ Большая книга афоризмов, С. 329
  11. ↑ Большая книга афоризмов, С. 239
  12. ↑ Большая книга афоризмов, С. 238
  13. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 72
  14. ↑ https://books.google.com.ua/books?id=17s8DgAAQBAJ&pg=PT69
  15. ↑ Франко І. Твори. З чужих літератур: драм. поеми та інше; до друку виготував І. Лизанівський ; за заг. ред. С. Пилипенка. — (Харків: Рух, 1929). — Т. 28, кн. 2. — С. 23
  16. ↑ Jaroslav Vrchlický. Bar-Kochba. Praha: J.R. Vilímek, 1897. S. 97
  17. ↑ Мойсей, 1976, с. 222
  18. ↑ Мойсей, 1976, с. 226
  19. ↑ Мойсей, 1976, с. 234-235
  20. ↑ Мойсей, 1976, с. 237
  21. ↑ Мойсей, 1976, с. 255
  22. ↑ Мойсей, 1976, с. 260
  23. ↑ Еко У. Маятник Фуко / перекл. з італ. М. Прокопович. — Львів: Літопис, 2004. — С. 77. — ISBN 966-7007-112-4
  24. ↑ Umberto Eco. Il Pendolo Di Foucault. — Gruppo Bompiani, 1988.
  25. ↑ Михайло Гафія Трайста. Між коханням і смертю: Повісті. — Бухарест: RCR EDITORIAL, 2016. — С. 196
  26. ↑ Цитати Андреа Дворкін на A-Z Quotes
  27. ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 363
  28. ↑ Уніан

Джерела

[ред.]
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. - Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
  • Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 381 с.