Пригоди бравого вояка Швейка
«Пригоди бравого вояка Швейка» (повна назва: «Пригоди доброго вояка Швейка під час світової війни», чеськ. Osudy dobrého vojáka Švejka za světové války) — сатиричний роман чеського письменника Ярослава Гашека, що охоплює події в Австро-Угорщині напередодні й під час Першої світової війни. Головний герой — вояк Йозеф Швейк, з яким трапляється безліч комічних пригод. Твір написано у 1920–1922 роках і не завершено.
Цитати
[ред.]Частина перша — «В тилу»
[ред.]Між нами кажучи, пані Мюллерова, в товстопузого ерцгерцоґа вцілити, безперечно, легше, ніж у кощавого. Пам'ятаєте, як оті португальці підстрелили свого короля? Він був такий самий черевань. Та що й казати, адже ж король ніколи худенький не буває.[1] — Швейк про вбивство ерцгерцоґа Фердинанда |
Палівець був відомий грубіян, кожне друге слово в нього було «дупа» або «гівно». Водночас він був начитаний і радив кожному прочитати, що саме написав про цю другу річ Віктор Гюґо, переказуючи останню відповідь старої гвардії Наполеона англійцям у битві під Ватерлоо. |
— Тут колись висів портрет найяснішого нашого цісаря, — за хвилину знову заговорив він [Бретшнейдер], — саме там, де тепер дзеркало. |
— Може, мені зійти з тротуару? |
Мене з військової служби списали за ідіотизм, і особлива комісія офіційно визнала за ідіота. Я офіційний ідіот.[5] — Швейк перед судовими лікарями |
|||||
Já jsem byl na vojně superarbitrován pro blbost a prohlášen ouředně zvláštní komisí za blba. Já jsem ouřední blb. |
Тут здебільшого зникала всяка логіка, а перемагав §, душив §, обовдурював §, фиркав §, сміявся §, загрожував §, убивав § і не прощав §. Це були жонґлери законів, жерці мертвої букви закону, пожирачі обвинувачених, тигри австрійських джунглів, які розраховували свій стрибок на обвинуваченого відповідно до номера параграфа.[6] — про кримінальний суд |
|||||
Zde mizela povětšině všechna logika a vítězil §, škrtil §, blbl §, prskal §, smál se §, vyhrožoval §, zabíjel §, a neodpouštěl. Byli to žongléři zákonů, žreci liter v zákonících, žrouti obžalovaných, tygři rakouské džungle, rozměřující sobě skok na obžalovaného podle čísla paragrafů. |
Але й шахрайство на світі мусить бути. <…> Якби люди бажали добра кожному своєму ближньому, то незабаром усі б між собою перегризлися.[7] — Швейк у поліцейській канцелярії |
|||||
I ta zlodějna musí bejt. <…> Jestli by to všichni lidi mysleli s druhými lidmi dobře, tak by se potloukli co nejdřív navzájem. |
І це був кінець славного детектива Бретшнейдера. Коли в його квартирі набралося сім таких опудал, він замкнувся з ними в задній кімнаті й не давав їм їсти доти, аж поки вони зжерли його самого. |
Велика бійня — світова війна — теж не обійшлася без благословення священиків. Фельдкурати всіх армій молилися і відправляли меси за перемогу того табору, чий хліб їли. <…> В усій Європі люди йшли, наче худоба на бойню, куди їх вели не тільки різники-цісарі, королі, президенти та інші можновладці й полководці, а й священики всіх релігій, які благословляли їх і примушували давати фальшиву присягу «на землі, в повітрі, на морі» і т. д.[9] |
- Див. також: релігія
У нас у Будейовицях у полку був один вояк, такий несусвітний дурень. Якось він знайшов на вулиці шістсот крон, віддав їх у поліцію, і в газетах про нього писали як про чесну людину, а він з цього лише сорому наївся. Ніхто з ним не хотів розмовляти, кожен цвіркав йому в очі: «Мугиряко, яку ж ти дурницю встругнув, таж тебе це мулятиме до смерті, якщо ти маєш бодай трохи честі в собі». Була в нього дівчина, так і та з ним порвала. А коли він приїхав додому у відпустку, то друзі через ту історію викинули його під час танців з корчми; хлопець почав сохнути, замислюватись і, врешті-решт, кинувся під потяг.[10] |
- Див. також: чесність
— Голошу слухняно, пане обер-лейтенант, ви втратили кицьку. Зжерла крем для черевиків і дозволила собі здохнути. Я її викинув у підвал, але в сусідній.[11] |
Наша ситуація на фронтах дуже добра. <...> Правда, ми зазнали незначних поразок на деяких фронтах. <...> Крім того, наші маневри в Сербії відбуваються дуже успішно, і, до речі, відхід наших військ, власне, не відступ, а перегрупування, хоч дехто пояснює це зовсім інакше, ніж цього вимагає витримана холоднокровність під час війни. Вже незабаром побачимо, що наші заздалегідь передбачені маневри на Південному фронті дадуть хороші наслідки.[12] |
Частина друга — «На фронті»
[ред.]Молодші офіцери й пити порядно не вміють. Ще нема півночі, а вже за столом, як бачите, п'ятеро п'яних. Були часи, коли ми по два дні висиджували, й що більше пили, то більше були тверезі, хоч безперервно наливалися пивом, вином, лікерами. Нема тепер уже того військового духу.[13] — полковник Шредер |
|||||
Ani pít dnes mladší důstojníci neumí. Není ještě dvanáct hodin, a už je za stolem, jak vidíte, pět opilých. Byly časy, že jsme seděli dva dny, a čím víc pili, tím byli střízlivějšími, a lili jsme do sebe nepřetržitě pivo, víno, likéry. Dnes to není již ten pravý vojenský duch. |
Як було, так було, все ж таки якось було, ще ніколи так не було, щоб якось не було.[14] — так Швейк цитував слова Франтішка Шквора, з ким сидів у тюрмі управління поліції |
|||||
Ať si bylo, jak si bylo, přece jaksi bylo, ještě nikdy nebylo, aby jaksi nebylo. |
— Коли йдуть двоє, то це завжди безпечніше. |
Частина третя — «Славна прочуханка»
[ред.]Балоун взагалі непогана людина, але зжере все, що йому довірять. Я знав одного такого типа. Він працював кур'єром у банку. Йому довіряли тисячі: одного разу, коли він одержував гроші в іншому банку, йому помилково дали на тисячу крон більше, і одразу ж повернув їх, але боронь Боже було доручити йому купить на п'ятнадцять крейцарів копченого м'яса — дорогою він обов'язково його зжере.[16] |
…Коли вже вояки поїдають печінкові паштети своїх офіцерів, то Австрія виграти війни не зможе.[17] — думка надпоручника Лукаша |
…Боронь вас Боже перед боєм наїдатися. Хто наїсться й дістане кулю в живіт, тому амінь, бо вся каша і хліб після такого поранення вилізуть з кишок, і в солдата відразу починається антонів вогонь [гангрена]. А коли шлунок порожній, то така рана в живіт — дурниця. Так, ніби тебе оса вжалила, просто приємно.[18] |
Якби кожен був розумний, то на світі було б стільки розуму, що кожна друга людина збовдуріла б.[19] |
Частина четверта — «Прочуханка триває»
[ред.]— Як думаєте, Швейку, ця війна ще довго триватиме? |
Примітки
[ред.]- ↑ Гашек, с. 9-10.
- ↑ Гашек, с. 10.
- ↑ Гашек, с. 10-11.
- ↑ Гашек, с. 16.
- ↑ Гашек, с. 22.
- ↑ Гашек, с. 25.
- ↑ Гашек, с. 30.
- ↑ Гашек, с. 52.
- ↑ Гашек, с. 120.
- ↑ Гашек, с. 130-131.
- ↑ Гашек, с. 200.
- ↑ Гашек, с. 177-178.
- ↑ Гашек, с. 290.
- ↑ Гашек, с. 322.
- ↑ Гашек, с. 347.
- ↑ Гашек, с. 483.
- ↑ Гашек, с. 483.
- ↑ Гашек, с. 605-606.
- ↑ Гашек, с. 620.
- ↑ Гашек, с. 698.
Джерела
[ред.]- Гашек Я.. Пригоди бравого вояка Швейка : [роман] / Я. Гашек ; пер. з чеської С. Масляк ; худож. Й. Лада. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. — 736 с.
- Книга в чеських Вікіджерелах
