Астарта

Матеріал з Вікіцитат
Астарта
Цариця небесна Астарта з дитиною на руках.
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Астарта — семітська богиня родючості, материнства й кохання, також місяця, шлюбу, війни. Мала титул Цариці небесної і зображувалася з дитиною на руках. В її культ входила священна проституція. Біблія забороняла ізраїльтянам поклонятися їй.

Цитати[ред.]

  •  

Одно лиш вічне без початку й кінця,
Живе і сильне,— се є матерія:
Один атом її тривкіший,
Ніж всі боги, всі Астарти й Ягве.[1]«Душа безсмертна!» («Третій жмуток», збірка «Зів'яле листя»).

  Іван Франко
  •  

Ще гебреї з ума не зійшли,
Долі ліпшої варті
І осягнуть, як честь віддадуть
І Ваалу, й Астарті.[2]Іван Франко «Мойсей» (розділ VII).

  — Авірон
  •  

Най Єгова собі там гримить
На скалистім Сінаї,—
Нам Ваал дасть багатства і власть
У великому краї.

Най Єгові колючі терни
Будуть любі та гожі,—
Нас Астарти рука поведе
Поміж мірти і рожі.[2]Іван Франко «Мойсей» (розділ VII).

  — Авірон

Примітки[ред.]

  1. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. І. І. Басса; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 2. — С. 172
  2. а б Мойсей, 1976, с. 229

Джерела[ред.]

  • Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 381 с.