Ленін Володимир Ілліч

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Ілліч Ленін
Bundesarchiv Bild 183-71043-0003, Wladimir Iljitsch Lenin.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Ілліч Ленін (справжнє прізвище Ульянов; рос. Владимир Ильич Ленин, 1870-1927) — радянський політичний діяч, революціонер, засновник і перший керівник СРСР.

Цитати

  • Абстрактної істини немає, є тільки конкретна істина. [1]
  • Без «генеральної репетиції» 1905 року перемога Жовтневої революції 1917 року була би неможлива.
    • Без «генеральной репетиции» 1905 рода победа Октябрской революции 1817 года была бы невозможна (Твори, т. 31, с. 11)
  • Без людських емоцій немає і бути не може людського шукання істини.[1]
  • Грабуй награбоване.[2]
  • Держава — це ми.
    • Государство — это мы (політичний звіт ЦК РКП(б) XI з'їзду комуністичної партії 27 березня 1922)
  • Диктатура означає — візьміть це раз назавжди до відома, панове кадети, — необмежену владу, що спирається на силу, а не на закон.[3]
  • Догнати і перегнати.
    • Це завдання комуністичної країни стосовно капіталістичних країн вперше поставив Ленін, а згодом ці дієслова використовували Сталін, Хрущов і інші радянські лідери.
  • Комунізм є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни.
  • Партія — розум, честь і совість нашої епохи.
  • Революційна фраза є повторення революційних лозунгів без урахування об'єктивних обставин, у цьому переломі подій, у такому стані речей. Лозунги чудові, захопливі, п'янкі, — ґрунту під ними нема, — ось суть революційної фрази.
  • Революція не визнає нейтральних (Ленін, 1970, 11, с. 182)
  • Суд повинен не усунути терор; обіцяти це було б самообманом або обманом, а обґрунтувати і узаконити його принципово, ясно, без фальші і без прикрас. Формулювати треба якомога ширше, бо тільки революційна правосвідомість і революційна совість поставлять умови застосування на ділі, більш-менш широкого.[4]
  • Тихвинський не «випадково» заарештований: хімія і контрреволюція не виключають одна одну. (Вересень 1921. ПСС, т.53, с.169)
  • Усяка революція лише тоді чого-небудь варта, коли вона вміє захищатися…[5]
  • Учитись, учитись і ще раз учитись (лозунг зі статті «Краще менше, та краще», 1923)
  • Той виробничий ефект, який очікує від застосування (у вугільній промисловості) врубових машин тов. Пятаков, явно перебільшений. Киркою краще і дешевше. (серпень 1921) [6]
  • Повідомте в Науково-харчовий інститут, що за 3 місяці вони повинні представити точні й повні дані про практичні успіхи вироблення цукру з тирси. (20 серпня 1919) [6]
  • Луначарському: "Всі театри раджу покласти в труну." (Листопад 1921) [6]
  • Тов. Зінов’єв! Лише сьогодні ми дiзнались в ЦК, що в Пітері робітники хочуть відповісти на вбивство Володарського масовим терором і що ви їх утримали. Протестую рішуче! Ми компрометуємо себе: погрожуємо навіть в резолюціях Раддепу масовим терором, а коли до діла, гальмуємо революційну ініціативу мас, цілком правильну. Це не-мож-ли-во! Треба заохочувати енергію і масовість терору. (26 листопада 1918) [6]
  • Телеграма до Саратова: «Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини». (22 серпня 1918) [6]
  • Якщо не буде прийнято героїчні заходи, я особисто проводитиму в Раді оборони і в ЦК не лише арешти всіх відповідальних осіб, але й розстріли. (18 червня 1918)[6]
  • Надзвичайна комісія тому і є надзвичайною, що її створено для боротьби за надзвичайного часу, часу громадянської війни, і на обмеження її прав ми не підемо. (7 червня 1921)[6]
  • Ушпліхту: Гласність ревтрибуналів (вже) не обов’язкова. Склад їх посилити вашими людьми, посилити їх всілякий зв’язок з ВЧК, посилити швидкість і силу їх репресій. (21 січня 1922)[6]
  • Хороший комуніст в той же час є і хороший чекіст. (31 липня 1919)[6]
  • Інтелектуальні сили робітників і селян зростають і міцніють у боротьбі за повалення буржуазії і її посіпак, інтелігентиків, лакеїв капіталу, що вважають себе мозком нації. На ділі це не мозок, а гівно. (15 вересня 1918)[6]
  • Каменєву: По-моєму, потрібен таємний циркуляр проти наклепників, що кидають наклепницькі звинувачення під виглядом «критики». (5 березня 1921)[6]
  • У Сибіру взагалі в селі дуже і дуже важко знайти прислугу, а влітку просто неможливо (1897, ПСС, т.55, с.56)
  •  

Тут одержано ще ряд записок. Одна записка українського товариша з Києва, він запитує: чому я ніколи на Україні не був? На Україну поїхати далеко. Таку поїздку здійснити важко.[7]В Україні Ленін не бував ніколи.

 

Здесь получен еще ряд записок. Одна записка украинского товарища из Киева, который спрашивает: почему я никогда на Украине не был? На Украину поехать далеко. Такую поездку предпринять трудно.[8]

  — З виступу 26 грудня 1921 р.

Останні листи та статті

  •  

Революція зв'язана з першою всесвітньою імперіалістичною війною. В такій війні повинні були позначитися нові риси, або видозмінені в залежності саме від війни, бо ніколи в світі такої війни, в такій обстановці, ще не бувало. Досі ми бачимо, що буржуазія найбагатших країн не може налагодити «нормальних» буржуазних відносин після цієї війни, а наші реформісти, дрібні буржуа, які корчать з себе революціонерів, вважали і вважають межею (її же не прейдеши) нормальні буржуазні відносини, причому розуміють цю «норму» до краю шаблонно і вузько.

[…] Безконечно шаблонним є у них довід, який вони вивчили напам'ять під час розвитку західноєвропейської соціал-демократії і який полягає в тому, що ми не доросли до соціалізму, що у нас нема, як висловлюються різні «вчені» пани з них, об'єктивних економічних умов для соціалізму. І нікому не спадає на думку спитати себе: а чи не міг народ, який зустрів революційну ситуацію, таку, що склалася під час першої імперіалістичної війни, чи не міг він, під впливом безвихідності свого становища, кинутися на таку боротьбу, яка хоч які-небудь шанси відкривала йому на завоювання для себе не зовсім звичайних умов для дальшого зростання цивілізації?

[…] Якщо для створення соціалізму потрібен певний рівень культури (хоч ніхто не може сказати, який саме «рівень культури», бо він різний у кожній із західноєвропейських держав), то чому нам не можна почати спочатку із завоювання революційним шляхом передумов для цього певного рівня, а потім уже, на основі робітничо-селянської влади і радянського ладу, рушити доганяти інші народи.[9]датовано 17 січня 1923

  Про нашу революцію (з приводу записок М. Суханова), газета «Правда» № 117, 30 травня 1923 р.
  •  

Нам треба що б то не стало поставити собі завданням для оновлення нашого апарату: по-перше — учитися, по-друге — учитися і по-третє — учитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишилась мертвою буквою або модною фразою (а це, нічого гріха таїти, у нас особливо часто буває), щоб наука справді входила в плоть і кров, перетворювалась у складовий елемент побуту цілком і по-справжньому.[10]датовано 2 березня 1923

  Краще менше, та краще, газета «Правда» № 49, 4 березня 1923 р.

Цитати Леніна за спогадами

За книгою художника Юрія Аннєнкова «Щоденники моїх зустрічей» (перше видання – 1966 року).

  • Я, знаєте, у мистецтві не дужий. Мистецтво для мене це… щось подібне до інтелектуальної сліпої кишки, і коли його пропагандну роль, необхідну нам, буде зіграно, ми його — дзик, дзик! — виріжемо. Як зайве.
  • Загалом, до інтелігенції, як ви, мабуть, знаєте, я великої симпатії не маю, і наш лозунг «ліквідувати неписьменність» жодною мірою не варто тлумачити як прагнення до народження нової інтелігенції. «Ліквідувати неписьменність» варто лише для того, щоб кожен селянин, кожен робітник міг самостійно, без сторонньої допомоги, читати наші декрети, накази, відозви. Мета — цілком практична. От і все.
  • Лозунг «нагнати і перегнати Америку» також не варто розуміти буквально: всякий оптимізм має бути розумним та мати свої межі. Нагнати і перегнати Америку — означає насамперед необхідність якнайскоріше і всілякими засобами підгноїти, розкласти, зруйнувати її економічну і політичну рівновагу, підточити її і таким чином роздробити її силу і волю до опору. Тільки по тому ми зможемо сподіватись практично «нагнати і перегнати» Сполучені Штати та їх цивілізацію. Революціонер насамперед мусить бути реалістом. … Художник, звісно, також. Імпресіонізм, кубізм, футуризм та всі інші «ізми» спотворюють мистецтво. Воно має обійтися без «ізмів». Мистецтво має бути реальним.


Примітки

  1. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Вища школа, 1975. — С. 22
  2. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений(рос.)
  3. В.И.Ленин ПСС (пятое издание) т.41 стр. 376(рос.)
  4. Ленин В. И. Собрание сочинений (4-е издание) т. 45, С. 190–191(рос.)
  5. Ленін В. І. Повне зібр. творів. Т. 37. С. 116
  6. а б в г д е ж и к л м Цитати iз Ленiна. День. №73, (2002)
  7. Ленін В. І. про Україну. У двох частинах. Частина II. 1917—1922.— К.: Вид-цтво політ. літ-ри, 1977.— С. 444.
  8. Ленин В. И. Полное собрание сочинений, т. 44, с. 331, на Google Books.
  9. Ленін В. І. Останні листи і статті, 23 груд. 1922 р. — 2 берез. 1923 р. — Київ: Політвидав України, 1989.— С. 41-43.
  10. Ленін В. І. Останні листи і статті, 23 груд. 1922 р. — 2 берез. 1923 р. — Київ: Політвидав України, 1989.— С. 53.

Джерела

  • Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. – Москва, 1955. – 668 с.