Священик

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Священик сану диякона православної Церкви
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Свяще́ник (отець, пресвітер) — термін у більшості християнських церков та назва сану священнослужителя, поставленого єпископським рукоположенням (висвятою) на уділення священних таїнств, відправляння церковних богослужб та релігійного обслуговування вірних. Відповідно до богослов'я (догматика) — загальна назва всіх трьох ступенів святої Тайни Священства є диякон, пресвітер, єпископ.

Цитати[ред.]

  •  

Усi ангели разом не мають такої влади, яку має священик, бо не можуть вiдпустити нi одного гріха. А вже найбiльша священнича гiднiсть у тому, що на слова священика в Службi Божiй Христос сходить на землю[1].

  Григорій Богослов
  •  

…серед громади нечестивців Александр Третій був князем. Адже всім відомо, що коли свої декреталії оголошував (у яких любовний зв'язок священнослужителів називав «близькою дружбою»), то діяв всупереч божественним і людським законам. Бо ні закон Божий не забороняє священикові узяти собі дівчину і одружитися, ні апостол — бути вельмишановному шлюбові в усіх (якщо навіть ішлося про шлюб священнослужителів). Хай тільки зв'язок із блудницями не називають «близькою дружбою»![2]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  Станіслав Оріховський
  •  

…чи шлюб поганина треба схвалювати? — Звичайно,— кажеш,— і то не сяк-так, а найповажніше.— Яким же чином, питаю, ота самісінька похвала, коли її переносити на священика, змінюється на осуд?[3]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський
  •  

У тих вигадників одна стать байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками ганьбу чинять; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки будинків розпусти, скільки помешкань священиків.[4]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Оріховський С. Твори. Пер. з латинської та старопольської В. Д. Литвинова. — Київ: Дніпро, 2004. — 672 с. — ISBN 966-578-160-Х


Bookmark-new.svg