Великий Рим — це правду ти сказав,—
Великий на вазі людської долі,
Але на божій, бач, вазі ми більші.
Цього ти не піймеш, поганець![1] — Розділ IV «Вибранець Господній».
Řím velký jest — ó pravdu jsi to děl! —
na váze lidských losů velký jest,
na božské váze my však větší jsme,
to nechápeš, ty pohan![2]
— Акіба
Де міць, там право. Ну, де був ваш бог,
Коли вперед римляни в край ваш впали,
Коли вперед смолоскип кинув Тит
У храм його святий? Боги ж поганські,
З котрих в нерозумі своїм смієшся,
Зовеш їх витвором голов безмізких,—
Перемогли понурого Єгову.
Конець — вінець. Тепер ви труп.[1] — Діалог з Акібою. Розділ IV «Вибранець Господній».
Kde moc, tam právo. Rci, kde váš byl bůh,
když poprv Říman v kraje vaše vtrh,
když Titus první vrhl pochodeň
V chrám jeho svatý? Naši bohové,
jimž smějete se a jichž nechápete,
již vám jsou stvůry hlav jen střeštěných,
nad mračným zvítězili Jehovou. —
A platí výsledek. Jste mrtví dnes.[3]
— Руф (римлянин)
Послухай, що тобі скажу, лєгате!
Додому йди, скажи там: хоч би Рим
Увесь із своїх гір сімох прийшов
Сюди з цілою силою своєю
З цілого світа, не зогне Сіона,
Не зоре поля, де був храм Єгови.[4] — Діалог з Руфом. Розділ IV «Вибранець Господній».
Jdi domů, legate, a vyřiď tam:
Řím kdyby celý se svých sedmi hor
a s velmocí svou šírou v světě celém
sem přišel k nám, Sionem nepohne
a nezorá lán chrámu Jehovy![5]
— Бар-Кохба
Бог воїнства вже вислухав наш плач,
О діти, радуйтесь, великий він,
Старий Єгова в ризах сил своїх
А милосердіє його без краю.[6] — Розділ VI «Тур-Сімон».
Bůh zástupů již vyslyšel náš pláč,
ó dítky, radujte se, veliký
jest starý Jahvé v plášti síly své,
a smilování jeho bez konce![7]
— Старець на хресті
Акіба: Так признаєш і сам його, лєгате,
Значить, він єсть і Рим його признає,
Великий Ягве непоборних сил,
Що вів Саула й Юду Маккавея,
Що й нас веде й до тебе мовить мною. Руф: Я знаю тільки бога переможця,
Цей зветься Рим; — а чом мовчить ваш бог? Акіба: Згрішили ми, мабуть, нас знать не хоче,
Та знаєм ми його й будемо знати.[8] — «Бар-Кохба» (розділ IV «Вибранець Господній», переклад на українську — Іван Франко).
Akiba: Jej tedy uznáváš sám, legate,
on tedy jest, i Řimem uznán jest,
on velký Jahvé nezmožených vojsk,
jenž Saula ved i Judu Machabea,
jenž vede nás a k tobě mluví mnou. Rufus: Já znám jen boha, který vítězí,
dnes sluje Řím — proč mlčí ten váš bůh? Akiba: Snad zhřešili jsme, nechce znáti nás,
však my jej známe a znát budeme![9]
Франко І. Твори. З чужих літератур: драм. поеми та інше; до друку виготував І. Лизанівський; за заг. ред. С. Пилипенка. — Харків: Рух, 1929. — Т. 28, кн. 2. — 430 с.
Jaroslav Vrchlický. Bar-Kochba. — Praha: J.R. Vilímek, 1897. — 409 с.
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі