Священник
Свяще́нник — термін у більшості християнських церков та назва сану священнослужителя, поставленого єпископським рукоположенням (висвятою) на уділення священних таїнств, відправляння церковних богослужб та релігійного обслуговування вірних. Відповідно до богослов'я (догматика) — загальна назва всіх трьох ступенів святої Тайни Священства є диякон, пресвітер, єпископ.
Цитати
[ред.]| — Григорій Богослов |
…серед громади нечестивців Александр Третій був князем. Адже всім відомо, що коли свої декреталії оголошував (у яких любовний зв'язок священнослужителів називав «близькою дружбою»), то діяв всупереч божественним і людським законам. Бо ні закон Божий не забороняє священикові узяти собі дівчину і одружитися, ні апостол — бути вельмишановному шлюбові в усіх (якщо навіть ішлося про шлюб священнослужителів). Хай тільки зв'язок із блудницями не називають «близькою дружбою»![2] — Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу. |
|||||
| — Станіслав Оріховський |
…чи шлюб поганина треба схвалювати? — Звичайно,— кажеш,— і то не сяк-так, а найповажніше.— Яким же чином, питаю, ота самісінька похвала, коли її переносити на священика, змінюється на осуд?[3] — Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу. |
|||||
| — Станіслав Оріховський |
У тих вигадників одна стать байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками ганьбу чинять; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки будинків розпусти, скільки помешкань священиків.[4] — Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу. |
|||||
| — Станіслав Оріховський |
Призивати Господне ім'я — це наше завдання, це наш обов'язок. Через нас у душах нам повірених святиться Боже ім'я; наш приклад більш, ніж наша проповідь те справляє. <…> Священик, який не просить, щоб його священодійства були благословені Богом, щоби в них дійсно прославлялося Боже ім'я, — ледви чи зуміє відповісти трудному завданню молитися за всіх і в імені всіх, і бути тим Єремієм, що молиться багато за народ.[5] — «Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість». |
|||||
| — Андрей (Шептицький) |
Вони повинні бути святі для свого Бога і не оскверняти його ім'я, бо вони приносять своєму Богу хліб — приношення, які спалюються для Єгови на вогні. Тож священики мають бути святі.[6] — Левіт 21:6. |
|||||
| — Бог Єгова (Ягве) |
Благословляючи ізраїльтян, вони мають згадувати моє ім'я, і я їх поблагословлю.[7] — Числа 6:27. |
|||||
| — Бог Єгова (Ягве) |
Примітки
[ред.]- ↑ Скарбничка мудрості
- ↑ Оріховський, 2004, с. 174
- ↑ Оріховський, 2004, с. 177
- ↑ Оріховський, 2004, с. 180
- ↑ Шептицький А. Твори: морально-аскетичні. — Рим: Видання Українського Католицького Університету ім. Св. Климента Папи, 1978. — С. 86-87
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 203
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 228
Джерела
[ред.]- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Оріховський С. Твори. Пер. з латинської та старопольської В. Д. Литвинова. — Київ: Дніпро, 2004. — 672 с. — ISBN 966-578-160-Х
