Старицький Михайло Петрович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старицький Михайло Петрович
Михаил Старицкий.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Петро́вич Стари́цький (1840–1904) — український поет, драматург, прозаїк; театральний і культурний діяч.

Цитати[ред.]

  • Для неука дуже легкий спосіб зрікатись: не бачив Америки — значить, нема, не чув про Канта — значить, вигадали!
  • Ми всіх пригорнули б до серця охоче,
Якби нам хоч трохи свободи!
  • Спізнаймося самі, вважаймо на брата, —
Тоді нас ніхто не здолає.
  • Співай, ридай і будь готовий
Замість лаврового терновий
Вінець узяти на чоло.
А далі — слава голосна…
  • Кати на знущання скували
Залізом тяжким наше тіло…
Душі ж їм і дум не скувати…
  • Життя несе непереможну стать,
Воно і нам колись осушить сльози.
Вставайте, браття,
Та, повні спільного завзяття,
Поставим правді вівтарі!
  • Поки живий, — мерщій несіть
Сліпому світиво просвіти,
І в серце, смертію повите,
Живу надію закропіть!
  • На прю ж! До смерті, до загину —
Немає викруту, нема!
  • Угору стяг! Хай кат шаліє,
Хай стисне нас, але на мить,
Бо іскру ту святу, що тліє,
Несила ворогу згасить.
  • А ви любіть
Свою окрадену родину, —
Й за неї сили до загину
І навіть душу положіть!

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg