Ідол
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ідол. Бронза. Карлсруе. Німеччина
І́дол чи кумир — «подоба, образ». Це предмет, що зображує божество, якому поклонялися у глибоку давнину.
Цитати[ред.]
Люди вигадали ідола випадку, щоби використовувати його як привід, що приховує їх власну нерозсудливість[1]. |
|||||
| — Демокріт |
Onde l'affettuosa fantasia | |||||
| — Мікеланджело Буонарроті |
Кумир вічно живий, поки за нього вмирають[4]. |
|||||
| — Андрій Коваль |
Примітки[ред.]
- ↑ Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234
- ↑ Вазарі, 1970, с. 388
- ↑ Saslow, 1991, с. 476
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Андрій Коваль
Джерела[ред.]
- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
- Вазарі Д.. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = іт. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво , 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- James M. Saslow.. The poetry of Michelangelo: An Annotated Translation. — New Haven and London: Yale University Press, 1991. — 559 с. — ISBN 0-300-05509-9
