Ідол
Перейти до навігації
Перейти до пошуку

Ідол. Бронза. Карлсруе. Німеччина
І́дол чи кумир — «подоба, образ». Це предмет, що зображує божество, якому поклонялися у глибоку давнину.
Цитати[ред.]
Люди вигадали ідола випадку, щоби використовувати його як привід, що приховує їх власну нерозсудливість[1]. |
|||||
— Демокріт |
Onde l'affettuosa fantasia | |||||
— Мікеланджело Буонарроті |
Кумир вічно живий, поки за нього вмирають[4]. |
|||||
— Андрій Коваль |
Ідоли народів — срібло і золото, витвір рук людських. Вони мають рот, але не говорять, мають очі, але не бачать, мають вуха, але не чують, і немає дихання в їхніх устах. Такими, як вони, стануть ті, хто їх робить, і всі, хто на них покладається.[5] — Псалми 135:15-18. |
— Йона |
Примітки[ред.]
- ↑ Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234
- ↑ Вазарі, 1970, с. 388
- ↑ Saslow, 1991, с. 476
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Андрій Коваль
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 860
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1251
Джерела[ред.]
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
- Вазарі Д.. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = іт. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво , 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- James M. Saslow.. The poetry of Michelangelo: An Annotated Translation. — New Haven and London: Yale University Press, 1991. — 559 с. — ISBN 0-300-05509-9