Свідки Єгови
Свідки Єгови | |
![]() | |
Проповідування свідків Єгови зі стендом в Езіно-Ларіо, Італія. | |
![]() | |
![]() |
Свідки Єгови — християнська релігійна організація. Західні релігієзнавці вважають її християнською деномінацією реставраціоністського напряму.
Походження назви із тексту Біблії[ред.]
אַתֶּ֤ם עֵדַי֙ נְאֻם־יְהוָ֔ה וְעַבְדִּ֖י אֲשֶׁ֣ר בָּחָ֑רְתִּי לְמַ֣עַן תֵּ֠דְעוּ וְתַאֲמִ֨ינוּ לִ֤י וְתָבִ֨ינוּ֙ כִּֽי־אֲנִ֣י ה֔וּא לְפָנַי֙ לֹא־נֹ֣וצַר אֵ֔ל וְאַחֲרַ֖י לֹ֥א יִהְיֶֽה׃ ס[2] |
Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від «того, хто є, хто був і хто має прийти» та від семи духів, що перед його престолом, а також від Ісуса Христа — «Свідка вірного», «первістка з мертвих» і «Правителя земних царів».[3] — Об'явлення 1:4-5. |
|||||
χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη ἀπὸ ὁ ὢν καὶ ὁ ἦν καὶ ὁ ἐρχόμενος καὶ ἀπὸ τῶν ἑπτὰ πνευμάτων ἃ ἐνώπιον τοῦ θρόνου αὐτοῦ καὶ ἀπὸ Ἰησοῦ Χριστοῦ, ὁ μάρτυς, ὁ πιστός, ὁ πρωτότοκος τῶν νεκρῶν καὶ ὁ ἄρχων τῶν βασιλέων τῆς γῆς.[4] | |||||
— Апостол Іван |
З автобіографій, історичних праць і конференцій[ред.]
Я з глибокою повагою ставлюсь до всіх, хто в чомусь глибоко переконаний. Візьмемо, скажімо, сектантів від релігії, таких як баптисти чи єговісти. Вони бачать наш світ досить своєрідним. Навіть проникнути в структуру подібного мислення дуже важко. Але серед них є й такі, котрі заради віри підуть на вогнище. Як я можу їх не поважати, хоч таке світосприймання мені зовсім чуже?[5] — «Сповідь у камері смертників». |
|||||
— Левко Лук'яненко, український дисидент |
Я неодноразово казав Миколі Гуцуляку: «Миколо, Ви щаслива людина, бо сидите за віру в Бога, за те, що не відреклися від нього в час випробувань. А за що сиджу я?! Тільки за те, що я син своїх батьків-українців».[6] — Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру». |
|||||
— Ярослав Дашкевич, український історик |
А віруючі — молилися, і, переклавши на Бога результат кенгірського сум'яття, як завжди були найбільш спокійними людьми. У великій їдальні за графіком йшли богослужіння всіх релігій. Єговісти дали волю своїм правилам і відмовилися брати в руки зброю, робити укріплення, стояти на варті. Вони довго сиділи, зсунувши голови, і мовчали. — З твору «Архіпелаг ГУЛАГ», том 3, частина 5 «Каторга», глава «Сорок днів Кенгіру». |
|||||
А верующие — молились, и, переложив на Бога исход кенгирского смятения, как всегда были самые успокоенные люди. В большой столовой по графику шли богослужения всех религий. Иеговисты дали волю своим правилам и отказались брать в руки оружие, делать укрепления, стоять в караулах. Они подолгу сидели, сдвинув головы, и молчали.[7] | |||||
— Олександр Солженіцин, російський дисидент |
Свідки є свідками не тільки Єгови, а вони є свідками того бездушного, антигуманного режиму, який був встановлений радянською владою.[8] — Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій». |
|||||
— Людмила Филипович, українська релігієзнавиця |
Заборона Свідків в Росії — це є своєрідна помста українцям за те, що вони в 51 році в кількості 10 тисяч людей принесли світло віри в безбожну Росію.[8] — Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій». |
|||||
— Людмила Филипович, українська релігієзнавиця |
Відношення до релігійної спільноти Свідків Єгови — це своєрідний лакмусовий папірець як на толерантність, так і на тоталітаризм.[8] — Виступ на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій». |
|||||
— Ігор Козловський, український історик |
З інтерв'ю та публіцистики[ред.]
Біля пам'ятнику Сковороді на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю хвилюватись за людство.[9] — Допис у «Facebook» 16 березня 2020 року на початку пандемії COVID-19. |
|||||
— Вахтанг Кіпіані, український журналіст |
— Вікторія Амеліна, українська письменниця |
Нас обстрілювали важкою артилерією, «градами». І ось, сидячи в підвалі, щоб не збожеволіти від страху, я почала писати звичайні історії свого життя та моїх сусідів. Одного разу мені почали відповідати, і утворилася так би мовити молитва-перекличка. Молилися своїми словами православні й католики, баптисти та єговісти. І слова «Свердловка — тримайся!» — теж були частиною цієї молитви.[11] |
|||||
— Олена Степова, українська письменниця |
Захист родини там зводиться до істеричної гомофобії, релігійність — до гонінь на свідків Єгови, а більшість поширених народних звичаїв — це недавній радянський конструкт.[12] — Зі статті «Фальшивий консерватизм Росії». |
|||||
— Максим Віхров, український публіцист |
Загалом із кримськими татарами спілкування було. Бувало, повезуть нас на слідчі дії на весь день, а рідні їм приносять обіди, бо ж вони місцеві, і ці обіди вони ділили між усіма ув'язненими. Не розумію, як можна звинувачувати в тероризмі людей, у яких величезні сім'ї, господарство, діти. Я не читав їхньої релігійної літератури детально, але знаю, що тим, хто в «Хізб ут-Тахрірі», заборонено брати до рук зброю. Чи вибухівку. Якщо спрощено, щоби було зрозуміліше, то це такі мусульманські Свідки Єгови. Ми з ними про Бога розмовляли, про різні речі загалом.[13] |
|||||
— Євген Панов, український громадський активіст |
А свідки Єгови? Вони не йдуть в армію, бо їм не дозволяє їхня релігія. І ми їх захищаємо?.. А інші діти лягають трупами, захищаючи Україну, у якій іде війна, вони ж захищають і цих «свідків». Для них існують тільки вони, свідки Єгови, а все інше їм по цимбалах. Оце спільнота, яка має вижити, а решта хай гине.[14] |
|||||
— Юрій Винничук, український письменник |
Не надихає і політична модель країни. Консерватори зазвичай виступають за сильні й незалежні інституції — у Росії таких немає. Консерваторам подобається верховенство права — у Росії панує деспотизм. Консерваторам імпонує свобода віросповідання — Росія утискає релігійні меншини, зокрема «Армію спасіння» і «Свідків Єгови».[15] — «Консерватори 2.0». |
|||||
— Едвард Лукас, британський публіцист |
Ми часто жартуємо, що ходимо по лікарнях, як свідки Єгови, і розповідаємо людям, як жити після травми. Дуже часто наштовхуємося на нерозуміння працівників медзакладів, — нас не пускають: не можна з вулиці прийти до незнайомої людини і щось почати їй розповідати про життя.[16] |
|||||
— Уляна Пчолкіна, українська громадська діячка |
У західноукраїнському селі, де народився мій тато, сотнями років поруч жили люди різних національностей, а відповідно й різних вір (іудеї, суботники, єговісти, католики, православні). Наша бабця до всіх ставилася, і нас, онуків, привчала, з християнською любов'ю. Саме життя спонукало українців творити культуру толерантності, доброзичливості, гостинності, інклюзивності.[17] |
|||||
— Людмила Филипович, українська релігієзнавиця |
— Лесь Белей, український письменник |
Дорогою додому мене перестріли суперактивні бабусі із секти свідків Єгови. Вони тривалий час тримають в «облозі» Стрийський парк. |
|||||
— Оксана Теленчі, українська журналістка |
Перед виборами, коли в низові осередки кидаються додаткові гроші, шикуються черги в приймальнях з вродливими секретарками нового типу — сірі й убогі пенсіонери та невдахи чекають допомоги. По неї йдуть сьогодні або до свідків Єгови, або до СДПУ(о).[20] — Зі статті «Антипартійний погляд з невеличкої черги за партквитком». |
|||||
— Володимир Килинич, український публіцист |
Пам'ятаю, коли комусь із свідків Єгови пропонували працювати на кухні, то вони висували умову: або вся зміна складатиметься з єговістів, або ніхто з них на кухні не працюватиме. Тому що на кухні крали, а свідки Єгови не хотіли, щоб на них потім пляма була. Вони ж дуже чесні.[21] — Про своє ув'язнення в мордовському Дубравлагу. |
|||||
— Ігор Ломов, в'язень ГУЛАГу, український правозахисник |
Католицький священник не низького чину нарікав у своїй проповіді на такий стан, що люди перестають вірити, що ченці і черниці виступають з манастирів. Він болів над тим і закликав людей, щоб вони вірили, а як приклад подав свідків Єгови, «які так сильно вірять», і закликав людей, щоб наслідували свідків Єгови. Я слухав тої проповіді дуже уважно, але я не розумів. У чому наслідувати свідків Єгови? Щоб переходити на віру свідків Єгови? Предмет віри визначує виразно форму і силу вірування. Чому католицькі священники не потраплять створити такої віри у своїх мирян, такої сили віри, як мають свідки Єгови?[22] — З твору «Тіяра продана», частина І, розділ «Говорить минуле і говорить сучасне». |
|||||
— Володимир Пасіка, український діаспорний психіатр |
З художньої літератури[ред.]
— Улас Самчук, український діаспорний письменник |
По Києву ходять «Свідки Єгови», у них тут Міжнародний конґрес на стадіоні «Олімпійський». По Києву багато хто ходить. У нас тут мотиляється такого-всякого люду. Всі конфесії, партії, угруповання й секти, братства і панібратства, і «Посольство Боже». Тамплієри, місіонери і проповідники. Нелегали і неформали, кілери й наркоділери, і шахраї міжнародного класу. Як колись було все заборонено, так нині усе дозволено. Сипонуло, як з мішка. Ми країна вільна, у нас тут прохідний двір. Часом щось таке загніздиться — ніякий протяг не видме.[24] — З роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». |
|||||
— Програміст |
Нам зі Стефою можна було ближчим часом подавати заяву до загсу, і я вже навіть прикинув, кого візьму за шлюбного свідка. Тут і думати не було чого, я не мав особливого вибору, але якщо на безриб'ї і рак риба, то на безлюдді й Хома чоловік. Випадало так, що моїм свідком мав бути свідок самого Єгови.[25] — З роману Василя Шкляра «Троща» (частина третя «Вирок», 7). |
|||||
— Вояк УПА |
Всі наркомани — кінчені люди, недолугі мавпи з одностороннім квитком до пекла, де вони вічно мучитимуться і жертимуть лайно. Гірше від них нікого бути не може… Ну, звісно, якщо не брати до уваги адвентистів та свідків Єгови.[26] — З технотрилера Макса Кідрука «Бот» (розділ «Епізоди: початок...», параграф II). |
|||||
— Матір Текіто Рейеса |
Попри те, що цього його не вчили, чилієць тямив: стати душогубом — це гірше, ніж підсісти на героїн. Це навіть гірше, ніж податись в адвентисти чи до свідків Єгови.[27] — З технотрилера Макса Кідрука «Бот» (розділ «Епізоди: початок...», параграф II). |
|||||
— Слова автора |
Я православний уніат, |
|||||
— Павло Чучка, український мовознавець |
Діоталлеві, не можна вирішити стати євреєм, як вирішуєш стати філателістом чи свідком Єгови. Євреєм треба народитися.[29] — З роману Умберто Еко «Маятник Фуко» (розділ 3 «Біна»). |
|||||
— Якопо Бельбо |
мені причулось як завжди щось найгірше |
|||||
— Андрій Бондар, український поет |
З гумористичних творів і виступів[ред.]
Свідки Єгови подзвонили у квартиру районного прокурора і вже через 15 хвилин змінили свій статус зі свідків на підозрюваних.[32] |
Років десять тому в мене був один знайомий — свідок Єгови. До 27 років у цю пургу вірив. А потім призовний вік закінчився.[33] |
Дзвінок у двері. Мужик прокидається з бодуна, баняк розколюється… |
Вуличний агітатор секти «Свідки Єгови» Петренко знає 137 інтонаційних відтінків фрази «пішов на фіг»…[35] |
Ранок. Дзвінок в двері. Відкриваю. На порозі стоїть молодий хлопчина і каже: |
Лиш трохи тепліше за вікном і зразу надворі |
|||||
— Володька, член гумористичного колективу «VIP Тернопіль» |
З радянської антирелігійної пропаганди[ред.]
Не вірте щирості його ви, |
|||||
Не верьте кротости его вы, | |||||
— В. Алєксєєв, радянський пропагандист |
Примітки[ред.]
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 993
- ↑ Biblia Hebraica Stuttgartensia — Isaiah 43 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 25 червня 2022
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1640
- ↑ Novum Testamentum Graece Nestle-Aland 28 — Revelation 1 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 25 червня 2022
- ↑ Лук'яненко Л. Сповідь у камері смертників. — Київ, журнал «Вітчизна», газета «Ділова Україна», 1991. — С. 111. — ISBN 5-7707-0927-8
- ↑ Голько О. Загартовані в Сибіру. — Львів: Піраміда, 2011. — С. 7. — ISBN 978-966-441-212-1
- ↑ Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ, Т. 3. — Москва: Центр «Новый мир», 1990. — С. 235
- ↑ а б в Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій на YouTube
- ↑ Вахтанг Кіпіані // Facebook. — Переглянуто: 18 березня 2020
- ↑ Земля у чотирьох кадрах // LB.ua. — Переглянуто: 25 червня 2022
- ↑ Особова О. Блогер Олена Степова: «Люди, які проклинали й запевняли, що російських військових в Україні немає, почали просити: допоможи знайти сина» // Урядовий кур'єр. — 2014. — №237 (5366). — 19 грудня. — С. 8
- ↑ Віхров М. Фальшивий консерватизм Росії // Український тиждень. — 2019. — №26 (606). — 27 червня—4 липня. — С. 39
- ↑ Козлюк С. Євген Панов: «Важко усвідомити, що багато змін в Україні відбувалося без тебе» // Український тиждень. — 2019. — №39 (619). — 27 вересня—3 жовтня. — С. 14
- ↑ Корнелюк І. Юрій Винничук: «Національна ідея спрацювала саме тепер» // Український тиждень. — 2017. — №20 (496). — 19—25 травня. — С. 45
- ↑ Лукас Е. Консерватори 2.0 // Український тиждень. — 2017. — №30 (506). — 28 липня—3 серпня. — С. 32
- ↑ Руднєва О. «Я навчилася використовувати інвалідність на благо» // Дзеркало тижня. — 2018. — №33 (379). — 8—14 вересня. — С. 10
- ↑ Лавриш Ю. Про правильні пріоритети // День. — 2016. — №161-162 (4767-4768). — 9—10 вересня. — С. 20
- ↑ Яремчук О. «Асиметрична симетрія» // День. — 2014. — №102-103 (4225-4226). — 6—7 червня. — С. 23
- ↑ Теленчі О. Із рекетирів — у контактери // Голос України. — 2003. — №192 (3192). — 11 жовтня. — С. 4
- ↑ Килинич В. Антипартійний погляд з невеличкої черги за партквитком // Українська правда. 2003. — 8 липня
- ↑ Скачко І. «Нас звинувачували у створенні терористичної групи…» // Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні». — Переглянуто: 6 лютого 2021
- ↑ Пасіка В. Тіяра продана: Рефлексії і конклюзії. — Торонто: Kiev Printers Ltd., 1983. — С. 71
- ↑ Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17
- ↑ Костенко Л. Записки українського самашедшого. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 305. — ISBN 978-966-7047-88-7
- ↑ Шкляр В. Троща: роман. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 367. — ISBN 978-617-12-3940-1
- ↑ Макс Кідрук. Бот. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — С. 20. — ISBN 978-966-14-4654-9 (PDF)
- ↑ Макс Кідрук. Бот. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — С. 24. — ISBN 978-966-14-4654-9 (PDF)
- ↑ Чучка П. Виборча платформа закарпатського центриста // Деца у нотаря: Закарпатська читанка для тверезих і п'яних у 2-х томах (том перший і останній). — Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. — С. 41
- ↑ Еко У. Маятник Фуко / перекл. з італ. М. Прокопович. — Львів: Літопис, 2004. — С. 77. — ISBN 966-7007-112-4
- ↑ Бондар А. Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006 // Український журнал. — 2002. — №2 (20). — С. 37
- ↑ Приколи // Україна молода. — 2017. — №13 (5174). — 31 січня. — С. 16
- ↑ Приколи // Україна молода. — 2013. — №169. — 19 листопада
- ↑ Приколи // Україна молода. — 2013. — №051. — 4 квітня
- ↑ Приколи // Україна молода. — 2012. — №026. — 17 лютого
- ↑ Приколи // Україна молода. — 2011. — №149-150. — 26 серпня
- ↑ Анекдоти на перерві… // Християнський портал «Кіріос». — Переглянуто: 6 лютого 2021
- ↑ Волинські Новини Сільські жарти від Володьки на YouTube
- ↑ Безбожная утопия: попы, раввины, иеговисты и космонавты в советской антирелигиозной пропаганде // Cameralabs. — Переглянуто: 6 лютого 2021
Джерела[ред.]
- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.