Цариця небесна (античність)
Цариця небесна (античність) | |
Бронзова статуетка Ісіди та її сина Гора | |
Стаття у Вікіпедії |
Цариця небесна — титул небесних богинь в Середземномор'ї і на Близькому Сході. До них належали Анат, Ісіда, Хатхор, Інанна, Астарта, Гера і, можливо, Ашера.
Цитати
[ред.]Сини збирають дрова, батьки розпалюють вогонь, а матері замішують тісто, щоб напекти коржів і скласти їх у жертву Цариці небес. Вони приносять виливні жертви іншим богам, щоб зневажати мене.[1] — Єремії 7:18. |
|||||
— Бог Єгова (Ягве) |
Ми не будемо слухати того, що ти говориш від імені Єгови. Ми будемо робити все те, що кажемо ми: будемо складати жертви Цариці небес і приносити їй виливні жертви, як робили колись ми, наші прабатьки, наші царі і князі в містах Юди, на вулицях Єрусалима. Тоді нам добре велося, ми мали вдосталь хліба і не бачили жодного лиха. Але відколи ми перестали складати жертви Цариці небес і приносити їй виливні жертви, нам усього бракує і ми гинемо від меча й голоду.[2] — До пророка Єремії. Єремії 44:16-18. |
|||||
— Юдеї, які втекли до єгипетського міста Патрос |
Примітки
[ред.]- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1041
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1094
Джерела
[ред.]- Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.