Вигідна імперії політика повного «єдінообразія», за якої «від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить», не може мати нічого спільного з мовною політикою унітарної національної держави, яка не володіє ні чужими територіями з корінними націями на них, ані не прагне принизити представників інших національних держав, що проживають у ній.
Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням, у пісні пристрасті шал і чистості жаль. Раптом ця ніч, це одкровення червоне, коли приходить кохання великий скрипаль.
(Музика // Вогонь Купала. — С. 32)
Втішаймося розлукою, розлукою, котра наші дні перетопить у золото, наші дні, в ще одну зорю перекує, бо завбоге небо у розлуці.
Важка проблема з російською і російськомовною частиною нашого суспільства … Є… патріоти серед них… Але чи усі вони усвідомлюють, що своєю мовою, культурою несуть погибель українській нації?[1]
Калинець, Ігор. Вогонь Купала. Поезії / Передмова Лариси З. Онишкевич. — Париж; Балтимор; Торонто: Українсьтке видавництво «Смолоским» ім. В. Симоненка,1975. — 48 с.