Яворівський Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яворівський Володимир Олександрович
Володимир Яворівський - 19031889.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Олекса́ндрович Яворі́вський (нар. 1942) — український письменник і політик.

Цитати[ред.]

  • Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло.
  • За такого півня деякі непоказні курочки готові нести писанки.
  • Жити-то можна, але проблема в тому, щоб вчасно померти.
  • «Камо грядеші?» Та не панікуйте, ми нікуди не йдемо. Чекаємо манни небесної.
  • Коли б коса на камінь не натрапила, камінь завжди готовий до цього.
  • Лише перед в'язнем тюремник почуває себе вільним.
  • Ми вже не раз відроджувалися. Щоб катам було видніше, кого відстрілювати насамперед.
  • Насолоджуємося свободою слова. А діла?
  • Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів.
  • Ми мусили співати, щоб вороги не чули, як стогне і плаче решта нашого народу.
  • Пішли в народ, повернемося після смерті.
  • Тіньова економіка в Україні обслуговується тіньовою політикою серед білого дня.
  • Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає.
  • Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився в її майбутньому!
  • Сьогоднішня Україна: крик душі і мовчання розуму.
  • Сама свобода нікому нічого не дає. Це лише стан душі людини, який дає можливість домогтися навіть неможливого.
  • Хрести на могилах — як знаки додавання між минулим і майбутнім.

Джерела[ред.]