Портников Віталій Едуардович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портников Віталій Едуардович
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Віта́лій Едуа́рдович По́ртников (нар. 1967) — український журналіст і публіцист.

Цитати[ред.]

2011[ред.]

  •  

Якби Дмитра Табачника не було, то його потрібно було б вигадати.[1]У 2011 році в ефірі «Шустер Онлайн» про те, що Табачник став головною мішенню для критики влади і допоміг відвернути увагу від інших питань.

2012[ред.]

  •  

В Україні зусиллями Віктора Януковича і Віктора Ющенка сформувалися дві політичні нації, і вони живуть в різних цивілізаційних просторах. Їх можна назвати україноцентричним та радянськоцентричним. При чому і в тому й іншому є елементи України і совка. В різній мірі.[2]

2015[ред.]

  •  

Ми з таким подивом спостерігаємо, як Російська держава відрікається від своїх солдатів, захоплених на території України, як ніби будь-коли раніше було інакше. У Росії є два основних принципи відносини до полонених: сором і презирство. Сором — тому що цей агресор практично ніколи не визнає, що це він несе біду в чужі будинки. І презирство — тому що він нічого не хоче знати про саму можливість поразки, він не готовий змилуватися над тими, котрі потрапили в полон — навіть якщо це свої.[3][4]

2016[ред.]

  •  

Савченко — ніякий не політик. Вона — змучена жінка, що кинула себе в політику наступного дня після звільнення з в'язниці. Вона тільки вчиться бути політиком і може ніколи їм не стати[5].

  •  

Володимир Путін просто не вміє не воювати. Для нього воювати — це означає вижити[6].

 

Владимир Путин просто не может не воевать. Для него воевать – это значит выжить.

  •  

Для Росії територія — фетиш. Адже нічого, крім розмірів, у Москви для доказу своєї «величі» ніколи не було[7].

 

Для России территория — фетиш. Ведь ничего, кроме размеров, у Москвы для доказательства своего «величия» никогда не было.

  •  

У цьому виборі імен відбивається відмінність між Україною і Росією в цивілізаційному виборі. Гуманіст, завдяки якому навіть революція була «оксамитовою». І кривавий диктатор, заради влади і честолюбства знищив тисячі людей у своїй країні і за кордоном, вбивця і маніяк, саме ім'я якого стало символом авторитаризму і мракобісся. Дві вулиці — як дві різні епохи, в яких зараз живуть Україна і Росія. Як відмінність уявлень про свободу, особисту гідність, цінності людського життя[8]. — Щодо бульвара Вацлава Гавела у Києві та бажання мешканців Москви перейменувати вулицю на честь Фіделя Кастро.

 

В этом выборе имен отражается различие между Украиной и Россией в цивилизационном выборе. Гуманист, благодаря которому даже революция была «бархатной». И кровавый диктатор, ради власти и честолюбия уничтоживший тысячи людей в своей стране и за рубежом, убийца и маньяк, само имя которого стало символом авторитаризма и мракобесия. Две улицы — как две разных эпохи, в которых сейчас живут Украина и Россия. Как различие представлений о свободе, личном достоинстве, ценности человеческой жизни.

  •  

Гібридність Росії – в тому, що більшість громадян цієї країни впевнені у необхідності і доцільності брехні заради досягнення власних цілей[9].

  •  

У Росії брешуть буквально всі – перехожі на вулицях під час опитувань, журналісти в телевізійних ефірах, політики в парламенті і уряді, священики у храмах. Бреше патріарх Кирило, бреше прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, бреше президент Володимир Путін. А коли брехня стає тотальною, люди, які говорять правду, виглядають справжніми божевільними[10].

  •  

Тотальна брехня Радянський Союз не врятувала. І гібридну Росію Путіна теж не врятує. Брехня – дуже хиткий фундамент для міцної будівлі[11].

  •  

Загибель російського посла в Туреччині Андрія Карлова — це початок зовсім іншої війни. Війни після Алеппо.
[12].

 

Гибель российского посла в Турции Андрея Карлова - это начало совсем другой войны. Войны после Алеппо.

  •  

Ризикну назвати вбивство посла Росії в Туреччині початком епохи великого терору, спрямованого проти громадян Російської Федерації - як чиновників і дипломатів, так і звичайних обивателів[13].

  •  

Я до сих пір не читав жодної декларації і не збираюся це робити. Люди, які вирішили вивчити чужий майновий стан, не розуміють, в якій країні вони живуть. Україна - це країна лицемірів, в який практично кожен є частиною тіньового сектора її економіки. На мою думку, в тіні знаходиться 70-80% економіки України[14].

2017[ред.]

  •  

Для Путіна і його маріонеток важливо посіяти в Україні атмосферу ненависті. Змусити українців ненавидіти своїх співвітчизників на Донбасі, а жителів Донбасу повірити, що Україна не сприймає їх як своїх громадян і бажає їм зла[15].

2018[ред.]

  •  

Завдання державного будівництва постійно підміняються економічними потребами. Це зараз на першому плані серед викликів суспільства - війна. Але мало хто розуміє, що єдині ліки від війни - сильна держава. Сильна не тільки черевом, а й духом. Перш за все - духом. Бідні країни, які усвідомлювали свою особливість, виживали в протистоянні з найсильнішим ворогом. А багаті держави з невизначеним менталітетом просто розвалювалися на частини і ставали здобиччю хижаків. Це - азбучні істини. Але саме вони визначають Українське століття. І поки ми не зрозуміємо, що потрібно не говорити правильні слова, а робити правильні вчинки заради своєї країни - так і залишимося для одних уламком їх колишньої імперії, для інших - буфером між ними і цією імперією, для третіх - інструментом для приборкання амбіцій цієї імперії. Тільки Україною ми для них не будемо до того дня, поки не станемо Україною для самих себе.[16]

  •  

Сенцов не дає жити в світі, де війна ‒ десь далеко, а може, й зовсім немає її, і взагалі це проблема політиків, а нас, «маленьких людей», це все не стосується, ми будемо їздити в Росію, як ні в чому не бувало, відпочивати в Криму, платити податки країні-агресору.[17]

Примітки[ред.]

  1. Якби Табачника не було, його треба було б вигадати, - Портніков, Zaxid.net (2 липня 2011)
  2. Виталий Портников: «Мы находимся на «Титанике», который уже идет ко дну» — polittech.org, 14.09.2012.
  3. Эксперт рассказал, почему Россия отреклась от своих солдат, сайт «Хвиля», 26.05.2015
  4. Чужие: почему Россия всегда отрекается от своих солдат, сайт «Главред», 26.05.2015
  5. Змучена жінка. Чому нам треба забути про Савченко
  6. Откровение от Владимира, NEWSru.ua (22 листопада 2016)
  7. "Четверка" без средств, или Почему у Москвы и Киева заканчивается терпение, Главред (3 травня 2016)
  8. Пир вампиров, Грани.Ру (9 грудня 2016)
  9. Гібридна Олімпіада, гібридна війна з Україною, гібридна Росія, Радіо.Свобода (10 грудня 2016)
  10. Гібридна Олімпіада, гібридна війна з Україною, гібридна Росія, Радіо.Свобода (10 грудня 2016)
  11. Гібридна Олімпіада, гібридна війна з Україною, гібридна Росія, Радіо.Свобода (10 грудня 2016)
  12. Допис Віталія Портникова, Facebook (19 грудня 2016)
  13. Терор відчаю. Що означає вбивство посла Росії в Туреччині, Еспресо (19 грудня 2016)
  14. Портников рассказал, что ждет Украину после е-декларирования // http://replyua.net/news/45072-portnikov-rasskazal-chto-zhdet-ukrainu-posle-e-deklarirovaniya.html
  15. Донецький «Хамас» і Путін, Радіо Свобода (4 лютого 2017)
  16. Сто лет одиночества
  17. Віталій Портников: В'язні «гібридної» війни // Крим. реалії, 17.05.2018


Bookmark-new.svg