Україна

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Украї́на — держава у Східній Європі. Столиця — Київ.

Цитати[ред.]

Поезія[ред.]

  •  

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

  Володимир Сосюра [3]
  •  

Україно, Україно, після далечі доріг
Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг!

  — «Україна», Тарас Петриненко[1]
  •  

Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!

  — «Тарасова ніч», Тарас Шевченко[2]
  •  

Україно, п'ю твої зіниці[3]
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

  Василь Симоненко, 26 грудня 1961
  •  

Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.

Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь.

Та виростають з личаків,
із шаровар, з курної хати
раби зростають до синів
своєї України-матері.

Ти вже не згинеш, ти двожилава,
земля, рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками.[4]

  Василь Стус, «Сто років як сконала Січ…», 1963
  •  

Ліси й поля. І гори, і рівнини.
Струмки й річки, що мчать в одну ріку, —
це все краса моєї України,
котра одна у всіх нас на віку.
До Умані із Ужгорода лине
співуча мова, пісня голосна.
Яка ж бо ти прекрасна, Україно!
Яка ж бо ти на світі чарівна![5]

  Надія Дичка
  •  

Не плач, Україно, і в горі-журбі,
не плач над Дніпром і над Доном,
бо ми як зачуєм твій плач, то й собі
ревем, як воли, за кордоном.[6]«Привіт Україні» (збірка «Подорож до Києва», 1897).

  Осип Маковей
  •  

Україна всюди, рідна, запашна,
домовиті люди, квіте й борошна́,
молоді ягнята, зорані лани
й у борні зернята сплять аж до весни.[7]

  Сергій Губерначук
  •  

Вірте в Україну, знайте кожну з душ,
хто за неї гине, жінка чи то муж![7]

  Сергій Губерначук
  •  

Уставаймо з колін!
Розпрягаймо свій спів.
Україну єднаймо,
шануймося![8]

  Сергій Губерначук
  •  

Проріжмо шлях на вільний лан.
Все оповито синьо-жовтими словами.
Для України – ми.
А Україна ж – з нами![7]

  Сергій Губерначук
  •  

Переступи через грань протиріч –
і розцвітає вже інша країна,
збочена воля – далеко не Січ,
не Україна це! Неукраїна![8]

  Сергій Губерначук
  •  

До України крок лише один з усіх її вершин,
з усіх глибин.[8]

  Сергій Губерначук

Проза[ред.]

  •  

Наша Україна надто бідна, щоб її можна було покинути. Я занадто люблю її, мою Україну, і її театр, аби прийняти вашу пропозицію.

  — відповідь Марії Заньковецької на пропозицію «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру[9]
  •  

Нехай усім народам живеться вільно на Україні, але нехай нові поселенці на Україні пам'ятають, що не може бути зневажений на своїй рідній землі (як се було раніше) український нарід, котрий заселив її, захистив од ворогів і довгі часи поливав своїм трудовим потом.

  Дмитро Багалій, український історик[10]
  •  

Україна починається з тебе.

  В'ячеслав Чорновіл
  •  

Крим — це найпишніша медаль, яку сам Бог подарував земній кулі.

  Пабло Неруда[11]
  •  

Україна — це та Русь, яка залишилась удома.

 

Украина — это та Русь, которая осталась дома.

  Валерія Новодворська[12]
  •  

Білорусь, Чечня та Росія вже є, а Україна може стати «мафіозною державою», де важко відрізнити діяльність урядів від організованої злочинності.[13]

  — Хосе «Пепе» Ґрінда Ґонсалес, колишній прокурор Іспанії (2010)
  •  

Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…

  Святослав Вакарчук, 24 жовтня 2014[14]
  •  

Усі найкращі моменти свого життя я проживаю на Батьківщині, і думаю, багато українців зараз би мали відчувати унікальність історичного моменту.

  Василь Сліпак[15]
  •  

Україна ніколи не змарнує шан­­су змарнувати шанс.[16][17][18]Жарт щодо прогресу реформ в Україні, популярний у Брюсселі.

  — Невідомий
  •  

Україну я цілую у Дніпро.[8]

  Сергій Губерначук
  •  

Моя пташина Україно, я до тебе пригорнусь чолом.[8]

  Сергій Губерначук
  •  

Жовта пшениця, блакитне небо. Жовте сонце, блакитне море.
Жовті леви, блакитні гори… Україні вони не треба?[7]

  Сергій Губерначук
  •  

В Україні у митцях – увесь народ.[8]

  Сергій Губерначук
  •  

Краща країна починається з кращих нас.[8]

  Сергій Губерначук
  •  

Цінуйте Україну![8]

  Сергій Губерначук
  •  

Скинь пір’я старе і ще вище злітай –
сиґналь попри космос: «Хвала Україні!»[19]

  Сергій Губерначук
  •  

Боже! Благослови Україну. Благослови мою землю. Благослови навіки![8]

  Сергій Губерначук

Без джерел[ред.]

  •  

Яскраві фарби я люблю, — Це фарби мого дитинства, фарби України. — із книги спогадів „Ми йдемо до сонця“

  Соня Делоне

Російська пропаганда[ред.]

  •  

Після возз'єднання з Росією в XVII–XVIII століттях Україна розвивається дуже бурхливими темпами. Я нагадаю вам, вона стала головною житницею Росії. Наприкінці XIX сторіччя Донецький басейн перетворився на один із головних гірничодобувних і металургійних центрів Росії, а Одеса стала одним з головних морських портів Російської імперії.
До кінця XIX сторіччя Україна покривається густою мережею залізниць. Після реформи 1861 року Україна стає головним центром розвитку російської промисловості. За два десятиліття видобуток вугілля збільшився в 13 разів — розумієте, це не про відсотки йде мова, в 13 разів. Видобуток залізної руди — прошу уваги — в 158 разів. Це був бум економічного розвитку України. До кінця XIX сторіччя чавуну виробляли на Україні вдвічі більше, ніж на Уралі. Україна стає основним центром транспортного та сільгоспмашинобудування, виробляючи тут, на ваших територіях, 35-40 відсотків випуску всієї техніки в Росії.

 

После воссоединения с Россией в XVII–XVIII веках Украина развивается очень бурными темпами. Я напомню вам, она стала главной житницей России. В конце XIX века Донецкий бассейн превратился в один из главных горнодобывающих и металлургических центров России, а Одесса стала одним из главных морских портов Российской империи.
К концу XIX века Украина покрывается густой сетью железных дорог. После реформы 1861 года Украина становится главным центром развития российской промышленности. За два десятилетия добыча угля увеличилась в 13 раз — понимаете, это не о процентах идёт речь, в 13 раз. Добыча железной руды — прошу внимания — в 158 раз. Это был бум экономического развития Украины. К концу XIX века чугуна производилось на Украине вдвое больше, чем на Урале. Украина становится основным центром транспортного и сельхозмашиностроения, производя здесь, на ваших территориях, 35-40 процентов выпуска всей техники в России.[20]

  Володимир Путін (тодішній президент Росії), конференція «Православно-слов'янські цінності — основа цивілізаційного вибору України» (Київ, 27 липня 2013)
  •  

Україна — це земля моїх предків. Там я із самого дитинства полюбив українські пісні. І зараз, коли часом надходить утома, і здається, що сили вичерпалися, рятує українська пісня — починаєш її співати, і разом із першим куплетом звідкись повертаються сили. Звичайно, серцем я завжди лину до рідних країв і часто там буваю.

 

Украина — это земля моих предков. Там я с самого детства полюбил украинские песни. И сейчас, когда порой одолевает усталость, и кажется, что силы иссякли, спасает украинская песня — начинаешь её петь, и вместе с первым куплетом откуда-то возвращаются силы. Конечно, сердцем я всегда стремлюсь в родные края и часто там бываю.

  Ярослав Євдокимов[21]

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Текст пісні на pisni.org.ua
  2. Поезії Тараса Шевченка
  3. Інший варіант першого рядка: Задивляюсь у твої зіниці [1]
  4. http://poetyka.uazone.net/stus/dereva06.html
  5. Надія ДИЧКА АБЕТКА УКРАЇНИ
  6. Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 151
  7. а б в г Сергій Губерначук. Роздуми про Україну.
  8. а б в г д е ж и к Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 11, 12.
  9. Мельпомена української сцени. Тріумф і трагедія До 150-річчя з дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.
  10. Харків червоний? Із сонцем — помаранчевий! («Україна Молода», 08.12.2004)
  11. Сергійчук В. Український Крим. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2001. — С. 3
  12. О национальной подлости великороссов
  13. US embassy cables: Russia is virtual 'mafia state', says Spanish investigator. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.
  14. https://twitter.com/s_vakarchuk/status/525618614314209280
  15. Гладка К. Із Парижа з любов’ю. Як український оперний співак став воїном. / Катерина Гладка // Українська правда. Життя. — 2016. — 15 березня.[2]
  16. Лосєв, Ігор (2015-05-22). Коли ж прийдуть нові українці?. Український тиждень. Процитовано 2017-04-07.
  17. Федоренко, Костянтин (2015-08-10). Україна і Греція: схожість і відмінність обставин та наслідків кризи. Європейська правда. Процитовано 2017-04-07.
  18. Сидоренко, Сергій (2015-05-12). 2016 рік без віз стає реальністю: детально про звіт Еврокомісії. Європейська правда. Процитовано 2017-04-07.
  19. Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 8.
  20. Конференция «Православно-славянские ценности — основа цивилизационного выбора Украины» (ru). Президент России (2013-07-27). Процитовано 2017-04-08.
  21. Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корнях Областная газета, 12 листопада 2013 р.