Ліси й поля. І гори, і рівнини.
Струмки й річки, що мчать в одну ріку, —
це все краса моєї України,
котра одна у всіх нас на віку.
До Умані із Ужгорода лине
співуча мова, пісня голосна.
Яка ж бо ти прекрасна, Україно!
Яка ж бо ти на світі чарівна![5]
Не плач, Україно, і в горі-журбі,
не плач над Дніпром і над Доном,
бо ми як зачуєм твій плач, то й собі
ревем, як воли, за кордоном.[6] — «Привіт Україні» (збірка «Подорож до Києва», 1897).
Наша Україна надто бідна, щоб її можна було покинути. Я занадто люблю її, мою Україну, і її театр, аби прийняти вашу пропозицію.
— відповідь Марії Заньковецької на пропозицію «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру[9]
Нехай усім народам живеться вільно на Україні, але нехай нові поселенці на Україні пам'ятають, що не може бути зневажений на своїй рідній землі (як се було раніше) український нарід, котрий заселив її, захистив од ворогів і довгі часи поливав своїм трудовим потом.
У 1930 році військовий теоретик Свєчін дістав від Генерального штабу Червоної армії завдання: дослідити, які регіони можуть створити проблему в разі війни? Він виявив два таких регіони: Північний Кавказ і Україна. Ніколи ці території, особливо Сталін, не вважали достатньо лояльними.[21]
Увага! Політична пропаганда! Зміст цього розділу може поширювати політичні ідеології і/або маніпуляції, які були створені для політичної боротьби.
Після возз'єднання з Росією в XVII–XVIII століттях Україна розвивається дуже бурхливими темпами. Я нагадаю вам, вона стала головною житницею Росії. Наприкінці XIX сторіччя Донецький басейн перетворився на один із головних гірничодобувних і металургійних центрів Росії, а Одеса стала одним з головних морських портів Російської імперії.
До кінця XIX сторіччя Україна покривається густою мережею залізниць. Після реформи 1861 року Україна стає головним центром розвитку російської промисловості. За два десятиліття видобуток вугілля збільшився в 13 разів — розумієте, це не про відсотки йде мова, в 13 разів. Видобуток залізної руди — прошу уваги — в 158 разів. Це був бум економічного розвитку України. До кінця XIX сторіччя чавуну виробляли на Україні вдвічі більше, ніж на Уралі. Україна стає основним центром транспортного та сільгоспмашинобудування, виробляючи тут, на ваших територіях, 35-40 відсотків випуску всієї техніки в Росії.
После воссоединения с Россией в XVII–XVIII веках Украина развивается очень бурными темпами. Я напомню вам, она стала главной житницей России. В конце XIX века Донецкий бассейн превратился в один из главных горнодобывающих и металлургических центров России, а Одесса стала одним из главных морских портов Российской империи.
К концу XIX века Украина покрывается густой сетью железных дорог. После реформы 1861 года Украина становится главным центром развития российской промышленности. За два десятилетия добыча угля увеличилась в 13 раз — понимаете, это не о процентах идёт речь, в 13 раз. Добыча железной руды — прошу внимания — в 158 раз. Это был бум экономического развития Украины. К концу XIX века чугуна производилось на Украине вдвое больше, чем на Урале. Украина становится основным центром транспортного и сельхозмашиностроения, производя здесь, на ваших территориях, 35-40 процентов выпуска всей техники в России.[22]
— Володимир Путін (тодішній президент Росії), конференція «Православно-слов'янські цінності — основа цивілізаційного вибору України» (Київ, 27 липня 2013)
Україна — це земля моїх предків. Там я із самого дитинства полюбив українські пісні. І зараз, коли часом надходить утома, і здається, що сили вичерпалися, рятує українська пісня — починаєш її співати, і разом із першим куплетом звідкись повертаються сили. Звичайно, серцем я завжди лину до рідних країв і часто там буваю.
Украина — это земля моих предков. Там я с самого детства полюбил украинские песни. И сейчас, когда порой одолевает усталость, и кажется, что силы иссякли, спасает украинская песня — начинаешь её петь, и вместе с первым куплетом откуда-то возвращаются силы. Конечно, сердцем я всегда стремлюсь в родные края и часто там бываю.
Чи буде нагода, наприклад, Україні мати самостійну державу, це залежить від 1000 невідомих заздалегідь факторів. І, не намагаючись вгадувати марно, ми твердо стоїмо на тому, що безсумнівно: право України на таку державу. Ми поважаємо це право, ми не підтримуємо привілеїв великороса над українцями, ми виховуємо маси в дусі визнання цього права, у дусі заперечення державних привілеїв будь-якої нації[24].
Суждено ли, например, Украине составить самостоятельное государство, это зависит от 1000 факторов, не известных заранее. И, не пытаясь “гадать” попусту, мы твердо стоим на том, что несомненно: право Украины на такое государство. Мы уважаем это право, мы не поддерживаем привилегий великоросса над украинцами, мы воспитываем массы в духе признания этого права, в духе отрицания государственных привилегий какой бы то ни было нации.
