Маріо Варгас Льйоса

Матеріал з Вікіцитат
Маріо Варгас Льйоса
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Хо́рхе-Ма́ріо-Пе́дро Ва́рґас-Льйо́са[1] (ісп. Jorge Mario Pedro Vargas Llosa; нар. 1936) — перуанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури 2010 року за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».

Цитати[ред.]

  •  

Фантазія роз’їдає життя, і слава богу[2].

  •  

Найкращий спосіб Європі вижити — жити у спільноті. І ця ідея, яка стала основою у побудові Європи, принесла багато позитивного. Я живу в Іспанії більшу частину свого життя. Я дуже радий, що Іспанія в Європі. У нас є проблеми, але це суспільство, яке перейшло від диктатури до демократії без крові, завдяки домовленостям, консенсусу[3]. — Про Європейський Союз.

  •  

Ми маємо фантазії, завдяки яким ми хочемо більше, ніж маємо. Література існує, бо вона наповнює пустоту, яка є у всіх людей. Завдяки літературі ми можемо жити іншим життям, пересуватись у часі, мати якесь незвичне життя, переживати якісь пригоди, переживати любов, закоханість, незвичайні почуття[3]. — Про літературу.

  •  

Хороші книжки роблять нас критичними, виробляють критичний погляд на життя, ми знаємо, як можна змінити життя, аби воно було легшим[3].

  •  

Всі диктатури без винятку — релігійні, ідеологічні, військові — завжди дивились на літературу з великою недовірою. Вони намагались її контролювати, бо вважали її небезпечною для свого існування.
Тому вводилась система цензури, контролю — для того щоб маніпулювати літературою, в якій вони бачили загрозу для своїх тоталітарних систем[3].

  •  

Я думаю, що молоді не потрібні поради. Але я б дав одну рекомендацію — читати хорошу літературу. Це дуже сильно збагатить їхнє життя, допоможе обрати своє покликання, дасть їм глибший погляд на світ[3]. — Поради молоді.

  •  

Я можу помилятись, але мені здається, що спочатку всі письменники є поетами. Думаю, що саме так починається шлях. Я теж писав поезію, лише в ній можна побачити красу і довершеність, але в поезії немає середнього[3].
Роман може бути поганим, дещо поганим, хорошим, але поезія або дуже хороша, або дуже погана. — Про поезію і прозу.

  •  

Я цікавлюсь кіно, коридою, футболом, музикою. Мало що мені не подобається. Треба підтримувати до останнього дня допитливість до всього, що нас оточує.
Але якби я мав вибирати якусь діяльність, то це була література[3]. — Про цікавість до життя.

  •  

Я проти заборони кориди. Це — мистецтво. Це також спорт, але в кориді є творчість, вона має щось від танцю, пластики, живопису, театру. А з іншого боку, тавромахія — це джерело натхнення для художників, письменників, наприклад в іспаномовній літературі. Загадайте творчість Гойї, Пікассо — вона була б значно біднішою без кориди і того натхнення, яке вона давала[3]. — Про кориду.

  •  

Хороша література наводить мости між різними людьми і, змушуючи нас радіти, страждати чи дивуватися, єднає нас крізь мови, переконання, звички, звичаї і упередження, які нас розділяють.

 

ісп. La buena literatura tiende puentes entre gentes distintas y, haciéndonos gozar, sufrir o sorprendernos, nos une por debajo de las lenguas, creencias, usos, costumbres y prejuicios que nos separan[4].

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 28 березня 2016 року.
  •  

Література створює братерство в людській різноманітності і стирає кордони, які звели між чоловіками і жінками невігластво, ідеології, релігії, мови та дурість.

 

ісп. La literatura crea una fraternidad dentro de la diversidad humana y eclipsa las fronteras que erigen entre hombres y mujeres la ignorancia, las ideologías, las religiones, los idiomas y la estupidez[4].

  •  

Як склепати бестселер? Ось так. Видавництво Henry Holt випускає прес-реліз, в якому пояснює, що незабаром з’явиться книжка «Fire and Fury», автором котрої є журналіст Майкл Волфф, де буде розкрито багато секретів про Трампа в Білому домі й наведено особливо скандальні приклади. Президент Трамп відразу ж реагує в своїх ранкових твітах зі звиклою ущипливістю, а його адвокати заявляють, що звернуться до судів, аби запобігти опублікуванню цієї наклепницької книжки. Видавництво прискорює друк книжки і випускає її вже наступного дня. [...] Таким чином Трамп і його адвокати добилися того, що книжка, яка не має жодної вартості – одна поміж десятків про нового господаря Білого дому, – розходиться по цілому світі як гарячі булочки. І заодно зробили мільйонером її автора[5]. — Про книгу «Вогонь і лють»//El fuego y la furia. El País, 18.01.2018

  •  

Хоча я думаю, що опис Майкла Волффа перебільшений і карикатурний, а читання його книжки – це втрата часу, на жаль, є щось з усього цього в президентстві Трампа. Можливо, ніколи ще в своїй історії Сполучені Штати не збідніли політично й інтелектуально настільки, як під час роботи цієї адміністрації. Це небезпечно для країни, але ще небезпечніше для ліберального і демократичного Заходу, чий лідер і провідник щодня все більше перестає ним бути. Наслідки цього передбачувані: позиції, що їх покидають Сполучені Штати, займають Китай і Росія, здобуваючи щораз більший (і, можливо, нездоланний) економічний і політичний вплив у всьому третьому світі та деяких країнах Європи[5]. — Про книгу «Вогонь і лють»//El fuego y la furia. El País, 18.01.2018

Примітки[ред.]