Пастернак Борис Леонідович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Борис Пастернак
1990 CPA 6257.jpg
На радянській марці (1990)
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Тексти у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Бори́с Леоні́дович Пастерна́к (рос. Борис Леонидович Пастернак; 1890–1960) — російський радянський поет, прозаїк, перекладач, лавреат Нобелівської премії з літератури (1958). Майстер філософської та пейзажної лірики, він зробив значний внесок у розвиток поезії ХХ століття.

Цитати[ред.]

  •  

Бідний Пушкін! Йому слід було одружитися з Щоголєвим і пізнішим пушкінознавством, і все було би гаразд. — «Люди и положения» (1956—1957), розділ «Девятисотые годы», 13

 

Бедный Пушкин! Ему следовало бы жениться на Щеголеве и позднейшем пушкиноведении, и все было бы в порядке.

  •  

Маяковського стали запроваджувати примусово, як картоплю за Катерини. — «Люди и положения» (1956—1957), розділ «Перед первою мировою войною», 14

 

Маяковского стали вводить принудительно, как картофель при Екатерине.

  •  

Талант — єдина новина, яка завжди нова. — «Анастасии Платоновне Зуевой» (1957)

 

Талант – единственная новость, / Которая всегда нова.

  •  

Усі люди, які послані нам — це наше відображення. І послані вони для того, щоб ми, дивлячись на цих людей, виправляли свої помилки, і коли ми їх виправляємо, ці люди або теж змінюються, або йдуть з нашого життя.

 

Все люди, посланные нам — это наше отражение. И посланы они для того, чтобы мы, смотря на этих людей, исправляли свои ошибки, и когда мы их исправляем, эти люди либо тоже меняются, либо уходят из нашей жизни.[1]

  •  

Усі ми стали людьми лише в тій мірі, в якій людей любили і мали випадок любити.

 

Все мы стали людьми лишь в той мере, в какой людей любили и имели случай любить.[2]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Душенко К. В. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — С. 579–589