Перейти до вмісту

Надін Гордімер

Матеріал з Вікіцитат
Надін Ґордімер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Надін Ґордімер (англ. Nadine Gordimer; 20 листопада 1923, Спрінґс, провінція Гаутенг, колишня Трансвааль, за 50 км від Йоганнесбурга — 13 липня 2014, Йоганнесбург, ПАР) — південноафриканська англомовна письменниця. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 1991 року, «яка своїм прекрасним епосом принесла величезну користь людству».

Цитати

[ред.]
  •  

Є в людині якась таємна суть, здатна проявитися тільки непередбачуваним чином і тільки через відчуття, оминаючи розум. Немов провал в інший вимір[1]...

  •  

Моєю школою була місцева бібліотека. Моїми викладачами стали… Пруст, Чехов і Достоєвський[1].

  •  

Після такого довгого чекання деякі книги вже майже мертві[1]. — В інтерв’ю для «The Paris Review» про заборону своїх романів. Роман «Земля чужинців» («A World of Strangers», 1958) у ПАР був заборонений 12 років, а наступний ― «Загублений буржуазний світ» («The Late Bourgeois World», 1966) ― 10.

Про Надін Ґордімер

[ред.]
  •  

Надін Ґордімер (перша нобелянтка з ПАР) була близько знайома з Манделою, часто й охоче включала його промови до своїх романів, він був прототипом кількох її героїв. Легендарну промову «Я готовий до смерті», виголошену ним із лави підсудних, вона цитує й рефлексує в своїй прозі не просто так: Ґордімер допомагала готувати тригодинний виступ, що став ключовим у міжнародній політиці XX століття[2]. — З есею «Надін Ґордімер»

  — Ганна Улюра
  •  

Ліберальні стратегії протистояння соціальній і расовій несправедливості не працюють. Захищатися пригнічені мають зі зброєю в руках. Про це, до речі, була і промова Мандели, якого, зокрема, звинувачували в причетності до терактів. І це саме ті фрагменти промови, з якими не погодилася Ґордімер. Вона вимагала більшого. Політична мобілізація починається з гострого відчуття приватної несправедливості. Кожен з її героїв переживає таке відчуття – і це не обов’язково буде висока драма, найчастіше просто буденний епізод, коли якось так раптом розплющуються очі й опиняється поруч заряджена рушниця[3]. — З есею «Надін Ґордімер»

  — Ганна Улюра
  •  

Провина білих перед чорними африканцями глибша за усвідомлення політичної несправедливості. Це безчестя (переказуємо вітання другому нобелянтові з ПАР) – стосунки, де постраждала людяність обох сторін[3]. — З есею «Надін Ґордімер»

  — Ганна Улюра

Примітки

[ред.]
  1. ↑ а б в Нобелівське сафарі Африкою
  2. ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 279
  3. ↑ а б Ніч на Венері, 2020, с. 281

Джерела

[ред.]


п • о • рЛауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925

Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечеґарай-і-Ейсаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Хейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)

1926—1950

Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Ґар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)

1951—1975

Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Аґнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)

1976—2000

Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінґер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаґо (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)

2001—2025

Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ісіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Канг (2024)

п • о • рЛауреати Букерівської премії
1969–1980
1981—2000
2001-2020
2021-2040

Поділіться цитатами з вашими друзями:
Поділитися на «Facebook» Поділитися на twitter.com

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Надін_Гордімер&oldid=117072