Вінстон Черчилль
| Вінстон Черчилль | |
 |
|
 Стаття у Вікіпедії |
|
 Медіафайли у Вікісховищі |
Вінстон Леонард Спенсер Черчилль (1874–1965) — британський політик, прем'єр-міністр Великобританії (1940 – 1945; 1951 – 1955). Один з найвпливовіших політиків періоду Другої світової війни, автор фрази про «залізну завісу». Автор історичних мемуарів. Нобелівська премія з літератури (1953).
Цитати[ред.]
- Задумавши суперечку теперішнього з минулим, ми виявимо, що втратили майбутнє.[1]
- Людина деколи, буває, спіткнеться об істину, але переважно вона просто підіймається і продовжує свій шлях, наче нічого й не сталося.
- Ніщо в житті так не запалює, як те, що в тебе стріляли й промахнулися.[1]
- Однією з найпоширеніших причин помилок у політиці є спокуса доповісти високопоставленому чиновникові саме те, що йому найбільше хотілося б почути. Таким чином, для лідера, від чиїх рішень залежить подальший розвиток подій, ситуація виглядає оптимістичнішою, ніж насправді, зумовлена грубими фактами.[1]
- Соціалісти вважають, що отримувати прибутки — гріх. Я вважаю, що справжній гріх — зазнавати збитків.[1] (див. також: Соціалізм)
- Якщо прагнете досягти успіху, не намагайтеся бути делікатним чи розумним. Використовуйте грубі прийоми. Бийте одразу в ціль. Поверніться й ударте ще раз. Потім ударте ще – сильним ударом з плеча…[1]
|
|
Мені нема чого запропонувати [британцям], крім крові, важкої праці, сліз і поту.[2] — перша промова на посаді прем'єра в Палаті громад, 13 травня 1940 |
|
|
I have nothing to offer but blood, toil, tears and sweat. |
|
|
Ніколи ще в історії людських конфліктів так багато не були так сильно зобов'язані стільком небагатьом. — про військових льотчиків із промови «Тим Небагатьом» в Палаті громад 20 серпня 1940 |
|
|
Never in the field of human conflict was so much owed by so many to so few. |
- Ніхто не робить вигляд, що демократія є досконалою або в усьому правильною. Насправді, як це було сказано, демократія є найгіршою формою правління, за винятком всіх тих інших форм, які були випробувані у той чи інший час; але в нашій країні є поширене переконання, що правити повинен народ, правити безперервно, і що громадська думка, виражена усіма конституційними засобами, повинна формувати, спрямовувати і контролювати дії міністрів, які є його слугами, а не володарями. З промови у Палаті Громад 11 листопада 1947 року [3]
|
|
Ви що, збираєтеся після війни жити в Югославії? Ні? І я теж[4] — відповідь Фіцрою Макліну (англ представнику при Тіто) на запитання чи не турбує Черчилля підтримка ним збройних угрупувань інших, недемократичних, поглядів (1943) |
|
|
“Do you intend to make your home in Yugoslavia after the war?” he asked. “No,” I replied. “Neither do I” |
Помилково приписувані[ред.]
- Я завжди думав, що помру від старості. Але коли Росія, яка колись годувала всю Європу, стала купувати хліб, я зрозумів, що помру від сміху.[5]
- Фашисти майбутнього будуть називати себе антифашиcтами.[6]
Про Черчилля[ред.]
|
|
Коли я правий, то переважно злюся. А Черчилль злиться, коли неправий. Так і виходить, що ми майже постійно злі один на одного.[7] |
|
| — Шарль де Голль |
Примітки[ред.]
- ↑ а б в г д Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1183–1184.
- ↑ Winston Churchill: "Blood, Toil, Tears and Sweat". Архів оригіналу за 2016-04-02. Процитовано 2016-09-12.
- ↑ http://hansard.millbanksystems.com/commons/1947/nov/11/parliament-bill#column_207
- ↑ A. J. P. Taylor. The Second World War: an Illustrated History, 1975..
- ↑ Андрей Левкин. Исследуя Черчилля
- ↑ Денис Пілаш. Уинстон Черчилль не произносил фразы «фашисты будущего будут называть себя антифашистами
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 850.
|
|||||||||||||||||
