Перейти до вмісту

Театр

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Символи театру

Теа́тр — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави.

Цитати

[ред.]
  • Біда в тому, що люди надто неосвічені, аби зрозуміти, що́ є театральним мистецтвом, а що́ — його паплюженням.[1] (Едвард Олбі)
  •  

Завдання театру — не залишати людину порожньою[2].

  В'ячеслав Довженко
  •  

Етика та естетика театру мають шанс прописатися у майбутньому лише за умови їх опертя на сильні світоглядні позиції[3]. — Зі статті «Лесь Курбас як завтра» (2012)

  Неллі Корнієнко
  •  

Існує кілька констант, які стосуються театру і які змінюються тільки з вигляду, не за суттю. [...] Мало того, що театр – фактор, який об'єднує, він за своєю суттю ще й однаковий. Так само як завжди однакові процеси, що відбуваються в тілі людини, процеси, які не можна призупинити або придушити, не ризикуючи при цьому його життям[4]. — З книги «Театр для людей»

  Джорджо Стрелер
  • Нудний театр, коли на сцені бачиш не людей, а акторів.[5] (Василь Ключевський)
  • Театру, який досяг досконалості, вже ніщо не може допомогти.[5] (Микола Акімов)
  • Театр — не дзеркало, а збільшувальне скло.[5] (Володимир Маяковський)
  • Театр — фрагмент життя в рамці рампи.[5] (Ілля Шевельов)
  • Театр — це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра.[5] (Микола Гоголь)
  • Театр — найвища інстанція для вирішення життєвих питань.[5] (Олександр Герцен)
  •  

Театр ХХ й ХХІ ст. викликами Крега і Аппіа, Курбаса і Арто, Мейєрхольда і Гротовського, Кантора і Брехта, а нині — роботами Марталера і Кастеллуччі, Люпі та Донелана, Брука і Вілсона та ін. змінив весь європейський художній ландшафт. Цей театр конструює майбутнє суспільств на засадах Культури. Конструює принципово інше буття[3]. — Зі статті «Лесь Курбас як завтра» (2012)

  — Неллі Корнієнко
  •  

Якщо поглянути на історію театру, то можна переконатись, що він пережив вже стільки катаклізмів і все одно лишився театром. Тому й немає такої думки, що він зараз загине, загнеться від коронавірусу, і більше глядачі тебе не побачать, і ти глядачів[2].

  — В'ячеслав Довженко
Актори – не цех і не фабрика! Актори – то ті, хто проснулися![7] (Сергій Губерначук)

Примітки

[ред.]
  1. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 290
  2. а б В'ячеслав Довженко: "Театр має відкрити свої кордони"
  3. а б Лесь Курбас як завтра. Неллі Корнієнко
  4. Джорджо Стрелер: Відповідальність виконавця
  5. а б в г д е Цитаты и высказывания. О театре (рос.)
  6. а б в Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 34.
  7. а б в Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 33, 275.