Сігрід Унсет

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сігрід Унсет
Sigrid Undset 1928.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Сігрід Унсет (норв. Sigrid Undset; 20 травня 1882, Калундборг, Данія — 10 червня 1949, Ліллегаммер, Норвегія) — норвезька письменниця, лауреат Нобелівської премії 1928 року за «провідний для неї могутній опис життя Півночі в Середні віки».

Цитати[ред.]

  •  

Хороші дні випадають на долю розумних людей, але найкращі дні дістаються тому, хто посміє бути божевільним! — з книги «Крістін, дочка Лавранса»

  •  

Доля кожного з нас — результат зчеплення, взаємодії оточуючих нас людей. — з книги «Фру Марта Оулі»

  •  

Все зрозуміти — значить все пробачити, але, Боже, позбав мене від тих, хто здатний прощати все на світі. — з книги «Фру Марта Оулі»

  •  

Душа навіть власної дитини подібна незнайомій країні з нескінченною безліччю звивистих шляхів і доріг. Кожна мати думає, ніби добре знає і розуміє своїх дітей, але настає день, коли будь-хто з них скаже, що це не так[1].

  •  

Не гідно скаржитися на долю, яку ти сама обрала для себе. — з книги «Крістін, дочка Лавранса»

  •  

Якби люди не лякали себе власними фантазіями, вони позбулись би багатьох страждань. — з книги «Мадам Дортея»

  •  

Ніхто і ніщо не може заподіяти нам шкоду крім того, що ми любимо або чого боїмося. — з книги «Крістін, дочка Лавранса»

  •  

Головне в коханні — довіра, тільки тоді кохання можна назвати ідеальним. — з книги «Мадам Дортея»

  •  

Все, чим людина володіє, тримає її набагато міцніше, ніж вона своє майно. — з книги«Крістін, дочка Лавранса»

  •  

Я завжди отримувала задоволення від книжкових знань, але тепер зрозуміла, що всі вони лише засіб, аж ніяк не мета, це, якщо можна так висловитися, зброя в життєвій боротьбі, вона допомагає жити, а ось любов — це саме життя. — з книги «Фру Марта Оулі»

Цитати про Сігрід Унсет[ред.]

  •  

У своїй великій праці, «Північна Іліада», Сігрід Унсет у новому і далекоглядному світлі воскресила ідеали, якими колись керувалися наші предки, які будували ту спільноту, з якої виходила наша германська культура. До епохи, в якій, можливо, буде простіше визнати, що право на найбільше щастя є обов’язком зречення — до цього віку Сігрід Унсет показала ідеали наших прабатьків: обов’язок і вірність.

 

In her extensive work, an Iliad of the North, Sigrid Undset has resurrected in a new and visionary light the ideals which once guided our forefathers who built that community from which our Germanic culture derived. To an age in which it may be easier to acknowledge that the right to the greatest happiness is the duty of renunciation - to this age Sigrid Undset has shown the ideals of our forefathers: duty and faithfulness.[2]

  — Геста Форселл

Примітки[ред.]

  1. 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ
  2. Промова на урочистому святкуванні Нобелівської премії 10 грудня 1928 року. Нобелівські лекції, література 1901-1967, редактор Хорст Френц, видавнича компанія Elsevier, Амстердам, 1969.

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg