Сол Беллоу

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Сол Беллоу
SaulBellow.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Сол Бе́ллоу (англ. Saul Bellow) (10 червня 1915, Лашин (нині передмістя Монреаля), Канада — 5 квітня 2005, Бруклайн, Массачусетс, США) — американський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури («за глибоко людське розуміння та тонкий аналіз сучасної культури») 1976 року.

Цитати[ред.]

  •  

Кожен інтелектуал по-своєму мудак. Ви на свої ж питання не знаєте відповіді[1].

  •  

Ми нічого не вчимося, нічому у світі, незважаючи на всі прочитані книги з історії. Ми просто погоджуємося з ними або не погоджуємося, але світло істини беремо ззовні. Якщо можемо. Завжди існує безліч прекрасних порад, і ми не стаємо кращими не тому, що немає чудових і щирих ідей, яким можна слідувати, просто наше марнославство переважує всю цю мудрість[2]... — «Пригоди Огі Марча»

  •  

Людей характеризують їх пристрасті і те, як вони заподіюють біль іншим[2]. — «Пригоди Огі Марча»

  •  

Нудьга — велика сила. Нудьгуючий більше притягує до себе, ніж той, що не відає нудьги. Нудьга викликає повагу[2]. — «Пригоди Огі Марча»

  •  

Люди божеволіють, долаючи труднощі, адже вони вважають, ніби труднощі — це правильно[2]. — «Пригоди Огі Марча»

  •  

Така властивість брехні: одна її дещиця здатна породити ціле море, яке отруює околиці на сотні миль навколо. Але міазми брехні невидимі, як нітрати в картоплі, і так само здатні усюди проникати і все собою просочувати[2]. — «Пригоди Огі Марча»

  •  

Самоповага іноді приймає химерні форми, особливо у людей з малою кількістю життєвих принципів[2]. — «Пригоди Огі Марча»

Примітки[ред.]



Bookmark-new.svg