Йоргос Сеферіс

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Йоргос Сеферіс
Giorgos Seferis 1963.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Йоргос Сеферіс (грец. Γιώργος Σεφέρης; 1900–1971) — грецький письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1963).

Цитати[ред.]

  • Є на світі діти багатьох батьків — наші слова.
  • Не питайте, хто вплинув на мене. Лев сформований з овець, яких він з'їв, а я от читав усе життя.
  • Що збулося, те правильно збулося.
  • Я добре розумію, що в наш час поета чекає не слава, а забуття. Однак це не означає, що я зречусь своїх переконань. Ніколи.[1]
  •  

Прочитані книги плутаються всередині нас. Іноді мені в голову приходить думка зробити одну-єдину книгу з усіх книг, які я прочитала: вирвати з них сторінки, порізати на дрібні шматочки, кинути їх в корзину, гарно помішати, а потім виймати один за одним і переписувати[2].

  •  

Герої продовжують рухатися і в темряві

 

Οι ήρωες προχωρούν στα σκοτεινά

  •  

Навіть якщо біль – це людське, ми не є людьми лиш на те, щоб страждати

 

Αν είναι ανθρώπινος ο πόνος, δεν είμαστε άνθρωποι μόνο για να πονούμε

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 29 лютого 2016 року.
  •  

Не складно піднятися нагору. Дуже складно змінитися

 

Δεν είναι μεγάλο πράγμα ν' ανεβείς μα είναι πολύ δύσκολο ν' αλλάξεις

  •  

І друга, і ворога — бачимо у дзеркалі

 

Τον ξένο και τον εχθρό τον είδαμε στον καθρέφτη

  •  

Куди б я не подорожував, Еллада мене наздоганяє

 

Όπου και να ταξιδέψω, η Ελλάδα με πληγώνει

  •  

Кожен спить сам по собі і не чує жахіть іншого

 

Καθένας χωριστά ονειρεύεται και δεν ακούει το βραχνά των άλλων.

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg