Пер Лагерквіст (Лаґерквіст; швед. Pär Lagerkvist; 1891–1974) — шведський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1951). Серед відомих творів: «Кат» (1933) і «Карлик» (1944).
Я виріс у сім'ї, де літературу не просто зовсім не знали, а й, не знаючи, ще й зневажали.
У творі, як у житті, все перемішано — смішне, патетичне, грубе, — немає однозначності, немає символів, а є життя. Щирість, безпосередність.
Кохання — єдина цінність. Все інше лише куліси, лише сцена.
Кохання повинно бути глибоким і загальним, як усе найбільше, найвище і найсвятіше у житті, — воно існує як дивовижна мрія, воно не витримує дійсності, пробудження. Але воно є.
В кого бог одного разу вселив свій дух, того він не кине, в тому він залишиться жити, хоч би і прокляттям[1].
Немає нічого більш далекого, аніж світ дитинства, коли ти справді його покинув.[2] — «Сивілла»
Чудово, що буде порядок, пане кате! Народ став безсовісний, час… його приструнчити!
…насильство є виявом вищих не лише фізичних, а й духовних сил людства.
[під час] ґрунтовного побиття непокірних. Відчуття таке, ніби ти береш участь у вихованні людства для нового, вищого життя, у його вдосконаленні.
Я ваш Христос із катівським тавром на чолі! Посланий вам згори! Задля ворожнечі на землі та людського потягу до зла!.. І мене ніколи не розіпнете!.. Я прагну того часу, коли ви будете стерті з лиця землі і моя рука нарешті опуститься.
↑Вислів у англійському перекладі англ.Nothing is more foreign than the world of one's childhood when one has truly left it. взято з видання Pär Lagerkvist. The Sibyl. — Vintage Books, 1958. — С. 72.
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
