Перейти до вмісту

Грація Деледда

Матеріал з Вікіцитат
Ґрація Деледда
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ґрація Деледда (іт. Grazia Deledda; 27 вересня, 1871 Нуоро, Сардинія — 15 серпня, 1936, Рим) — італійська письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури 1926 року.

Цитати

[ред.]
  •  

Народжений художником не може померти ділком[1].

Про Ґрацію Делледу

[ред.]
  •  

Красивою, хоч і двозначною традицією стало називати якісь кратери, гори і тьмяні плямки на Венері іменами видатних письменниць Землі. Ім’ям Ґрації Делледи назвали тамтешній кратер. Кратери – своєрідні шрами, які з’явилися на поверхні планети після зіткнення з метеоритами. Скидається на те, що астрономи непогано знали твори італійської нобелянтки, коли вирішили її ім’ям назвати відболілу, але навічно зриму рану. «Королева темряви» – так зветься одна з її збірок[2]. — З есею «Ґрація Делледа//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  — Ганна Улюра
  •  

Делледа отримала Нобелівку з літератури першою з італійських авторок. Це було 1926 року. Їй п’ятдесят п’ять, позаду чимало написаного. Вона шалено продуктивна: після дебюту в двадцять один щороку виходив бодай один грубий том. Чотириста оповідань, тридцять п’ять романів, п’ятнадцять п’єс, півсотні віршів та есе. Але її проза – завжди гостросоціальна, цього добра в європейській літературі тоді вистачало. І «містечкова»: повсякчас має за місце дії Сардинію, яку Делледа пише любовно й дуже-дуже детально[3]. — З есею «Ґрація Делледа»

  — Ганна Улюра
  •  

Тодішня Сардинія не райський куточок: це таки красиво-пейзажна місцевість, але по-звірячому злиденна, зубожіла. Формулювання премії було відповідне, там і «містечковість», і «соціальність» порахували точно: «За ліричні твори, в яких з пластичною прозорістю описане життя її рідного острова, а також за глибину розкриття людських проблем у цілому»[3]. — З есею «Ґрація Делледа»

  — Ганна Улюра
  •  

Ґрація спілкувалася з журналістами рівно стільки, скільки треба було, щоб від присутності чужинців у вітальні починала нервувати її улюблениця – приручена ворона Чекче (мало часу треба було тій вороні, щоб розбуянитися). Тоді письменниця повідомляла: «Якщо Чекче набридло, то набридло й мені. До побачення». Квітка Сардинії, так її прозвали. Так звалася її перша книжка[4]. — З есею «Ґрація Делледа»

  — Ганна Улюра

Примітки

[ред.]
  1. ↑ 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ
  2. ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 159
  3. ↑ а б Ніч на Венері, 2020, с. 160
  4. ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 161

Джерела

[ред.]


п • о • рЛауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925

Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечеґарай-і-Ейсаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Хейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)

1926—1950

Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Ґар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)

1951—1975

Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Аґнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)

1976—2000

Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінґер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаґо (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)

2001—2025

Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ісіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Канг (2024)


Поділіться цитатами з вашими друзями:
Поділитися на «Facebook» Поділитися на twitter.com

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Грація_Деледда&oldid=118840