Анатоль Франс

Матеріал з Вікіцитат
Анатоль Франс
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Анатоль Франс (1844–1924) — французький письменник і критик.

«Злочин Сильвестра Боннара»[ред.]

  •  

Ми — вічні діти і вічно тягнемося за новою іграшкою.

  •  

Вираз буває різний не тільки в рисах обличчя. Є руки розумні і руки, позбавлені уяви. Є лицемірні коліна, егоїстичні лікті, плечі нахабні і спини добрі.

  •  

В цьому світі найнадійнішими розвагами є для нас тривоги і страждання.

  •  

Життя нам здається коротким тільки тому, що ми бездумно прикладаємо до нього мірило наших легковажних надій.

  •  

Але людина так створена, що відпочиває від однієї роботи, лише взявшись за іншу.

  •  

Боже мій! Невже ви думаєте, що бажання добробуту — це знамення нашого часу? Ні в одну епоху люди не мали охоти до поганого життя. Вони завжди прагнули покращити своє становище. Це постійне зусилля вело до постійних революцій. Воно триває, тільки і всього!

  •  

Багатих доводиться шкодувати: блага життя їх тільки оточують, але не зачіпають їх глибоко, — всередині себе вони бідні і голі. Убогість багатих гідна жалю.

  •  

Бажання, хоча б і самі безневинні, мають ту погану сторону, що підпорядковують нас іншій людині і ставлять нас в залежність.

  •  

Піднявшись до умоглядних висот, вони грали словами і говорили дурниці, властиві розумним людям, іншими словами — жахливі дурниці.

  •  

Варто зауважити, що всі люди, які займалися щастям народів, робили своїх ближніх вельми нещасними.

  •  

Внаслідок прогресу знань стають непотрібними ті самі роботи, які найбільше сприяли цьому прогресу.

  •  

В кожній зміні, навіть найбажанішій, є свій смуток, бо те, з чим ми розлучаємося, — частина нас самих; треба померти для одного життя, щоб увійти в інше.

«Повстання янголів»[ред.]

  •  

Краще розуміти мало, ніж розуміти погано.

  •  

З усіх пороків, небезпечних для державного діяча, найбільш згубна — доброчесність: вона штовхає на злочин. Щоб з користю працювати для блага людей, треба бути вище всякої моралі.

  •  

Краще розуміти мало, ніж розуміти погано.

  •  

Інша людина не знає страху перед лицем смерті і в той же час не знаходить в собі мужності висловити незвичайне судження про вдачу. Те ж почуття людської гідності, яке змушує її йти на смерть, примушує її схиляти голову перед громадською думкою.

  •  

Вони дратували неотесані розуми тим, що відмовляли їм в безсмерті. Бо більшість людей, не вміючи як слід користуватися і земним своїм життям, жадають ще іншого життя, яке не мало б кінця.

  •  

Незалежність думки — найблагородніший вид аристократизму.

  •  

По-моєму, люди, які ні в що не вірять, це все одно що звірі.

  •  

Війна — це афера. І завжди була аферою!

«Червона лілія»[ред.]

  •  

Знають що-небудь люди чи не знають, а розмови йдуть. Всього не можна знати, але все можна сказати.

  •  

Порозумітися завжди можна, але зрозуміти один одного — ніколи.

  •  

Але зло досягло крайньої межі після введення цієї жахливої ​​загальної військової повинності. Поставити людям в обов'язок вбивати — ганьба для імператорів і для республік, злочин із злочинів.

  •  

Вважається, що мрійники не приносять шкоди; це омана: вони приносять велику шкоду. Утопії, навіть нешкідливі на перший погляд, виконують найбільш згубну дію. Вони вселяють огиду до дійсності.

  •  

Що б ми не робили, ми завжди самотні.

  •  

В книгах ми знаходимо тільки самих себе.

  •  

Жінка буває щирою, коли не бреше без причини.

  •  

Ревнощі для жінки — всього лише укол самолюбства. Для чоловіка — це катування, глибоке, як моральне страждання, довге, як страждання фізичне.

  •  

Коли вона була дитиною, життя манило і лякало її. А тепер вона знала, що життя не варте ні таких тривог, ні таких надій, що в житті все цілком звичайно.

  •  

Мій бідний друже, ми і так не знаємо, що робити з цим коротким життям, а ви хочете ще іншого, нескінченного!

  •  

Минуле — це єдина реальність життя. Все що є — це минуле.

«Острів пінгвінів»[ред.]

  •  

У пінгвінів була перша армія в світі. У дельфінів теж. He інакше було і в інших народів Європи. Якщо поміркувати, в цьому немає нічого дивного. Адже всі армії — перші в світі. Друга армія в світі, якщо тільки припустити можливість такої, опинилася б у надзвичайно невигідній ситуації, — вона була б впевнена у своїй поразці. Довелося б негайно її розформувати. А тому всі армії — перші в світі.

  •  

Багатство — тільки один з засобів до щасливого життя, а вони перетворили його на єдину мету існування.

  •  

Будь-яка справедлива справа, щоб восторжествувати, потребує не менше сили, а навіть більше, ніж справа несправедлива.

Цитати[ред.]

  •  

Майбутнє приховано навіть від тих, хто його творить[1].

  •  

Немає кращого засобу підняти дух генералів, як винести смертний вирок одному з них.

  •  

Тільки жінки та лікарі знають, наскільки брехня буває необхідною чоловікам.

  •  

Безумством революції було бажання оселити чесноту на землі. Коли людей хочуть зробити добрими, мудрими, вільними, помірними, великодушними, то неминуче приходять до бажання перебити їх усіх[2].

  •  

Досвід, джерелом якого є наші помилки, чинить нас ліпшими[3].

  •  

Розуміти небагато — краще, ніж розуміти неправильно. — «Повстання янголів»

 

фр. comprendre peu plutôt que de comprendre mal[4]

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 16 квітня 2016 року.
  •  

Щоб досягти чудових речей, мусимо мріяти так само добре, як і діяти[3].

  •  

Щоб звикнути прощати іншим, треба багато пробачати собі[3].

Примітки[ред.]

  1. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 16
  2. 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ
  3. а б в 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  4. La Révolte des anges на вікіджерелах

Джерела[ред.]

  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 49.
  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7