Перейти до вмісту

Клод Сімон

Матеріал з Вікіцитат
Клод Сімон
Клод Сімон, фото 1967 року
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Клод Сімон (фр. Claude Simon, 10 жовтня 1913 — 6 липня 2005) — французький письменник, нобелівський лауреат 1985 року.

Цитати

[ред.]
  • Застиглий, завмерлий світ розчинявся, облазив, поступово обвалювався шматок за шматком, як залишена необжита будівля, захоплена нищівним, бездумним, безособовим та руйнівним плином часу. (Клод Сімон, Вибрані твори. Дорога Фландрії // С. 218)
  • Водночас із зародженням реалістичного роману починається процес його занепаду.(Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 484)
  • Якщо говорити про перелом, про радикальну змну в історії мистецтва, то вона відбулася тоді, коли художники, а згодом і письменники відмовилися вдавати, що вони відтворюють видимий світ, й звернулися до відчуттів, які вони спізнали. (Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 489)
  • Як тільки він (письменник) починає виводити слово на папері, він заторкує оте дивовижне поєднання, оту дивовижну мережу зв'язків, вибудованих у цій мові, й через неї, яка, як то кажуть, «уже говорить раніше за нас» за допомогою так званих фігур, чи, інакше, тропів, метонімії та метафори, жодна з яких не є випадковістю, а навпаки, складовою знання світу і речей, поступово набутого людиною.(Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 489)
  • Більше не пояснювати, а показувати, більше не відтворювати, а творити, більше не виражати, а відкривати.(Клод Сімон, Вибрані твори. Стокгольмська промова // С. 490)
  •  

Підтримка порядку є основна умова, при якому суспільство може присвятити себе будь-якій іншій діяльності, але його не можна вважати метою суспільства[1].

Примітки

[ред.]

Джерело

[ред.]
  • Клод Сімон, Вибрані твори. Дорога Фландрії. Зоосад. Стокгольмська промова. / Пер. з французької Романа Осадчука — Київ: Видавництво Юніверс, 2002. ISBN 966-7305-73-2