Література

Мистецтво
Архітектура Кіно Скульптура Фотографія Література Музика Живопис

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Література

Літерату́ра (від лат. litterae — буква, літера) — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.

Цитати

	Вища ступінь майстерності письменника в тому, щоб висловити думку в образі
	— Оноре де Бальзак

	Вся без винятку література — це насамперед література про літературу, це великою мірою опис наших спроб налаштувати зв'язок між різними сферами свідомости за посередництва умовних, дуже обмежених і неоднозначних засобів, якими є слова й мовні структури загалом, про зміст більшости яких ми маємо лише дуже туманне уявлення. І, хоч як на це дивитися, це майже завжди насамперед спроба комунікації із собою, — шукання контакту між притомністю «я» й глибшими, позаособистими джерелами свідомости, — це своєрідна самоосвіта, хоча вона й завжди повинна бути пов'язана з намаганням прокласти міст до реальности «Ти», до світу іншої людини й сфери людської свідомости взагалі, а також і вищого, «божественного» виміру^[1].
	— Марко Роберт Стех

	Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом
	— Григорій Сковорода

	Добра література допомагає зрозуміти, а може й просто – пережити те, у чому боїшся зізнатись навіть собі. Допомагає зрозуміти ті внутрішні відтінки, про які не підозрюєш, що вони в тобі існують^[2].
	— Юрко Прохасько

	Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі
	— Нестор Літописець

	Література сьогодні змушена лише ставити питання світові, тоді як світ, потерпаючи від відчуження, потребує відповідей^[3].
	— Ролан Барт

	Література – це не тільки те, що є живий автор, він зараз прийде, дасть автограф. Мертві письменники насправді нічим не гірші від живих^[4].
	— Тарас Прохасько

	Література – це передовсім спілкування, позачасовий і позапросторовий контакт; і потреба в цьому контакті спонукає писати й читати^[5].
	— Тарас Прохасько

	Література – це спосіб вираження думок, світогляду, гідності й порядності. Без літератури не можна обійтися, бо без неї настане темрява^[6].
	— Роман Іваничук

	Література – це якраз спроба відходити від стереотипів, спроба описувати явища складно, помічати їхню неоднозначність, називати її і не ховатися від неї. Вона не дає відповідей, а навпаки – ставить ще більше запитань^[7].
	— Софія Андрухович

	Ось і наглядна різниця між математикою і літературою: від перестановки співмножників сума не міняється, а від перестановки слів думка може змінитися докорінно^[8]. — ПОМІРКУЮ, ПРИЯТЕЛЮ!
	— Ірина Вільде

	Про все можна писати. Бо взагалі література покликана сміливо писати про такі речі, які змушують читача задумуватися, чи варто про них писати^[9] — Тоґава
	— Хісакі Мацуура

	Серйозна література питання ставить, а несерйозна — їх розв'язує^[10].
	— Вітольд Ґомбрович

	Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.
	— Александр Дюма-син

	Частина літератури є ніби зобов’язанням перед самим собою. Рано чи пізно я до неї прийду, напишу її. Тобто стосунки з нею налагоджені. Є така, про яку я знаю, що її не варто писати ніколи. Є ще жива література, яку мені достатньо просто комусь розповісти. А є література, яка обов’язково має бути написаною, бодай на рівні нотаток^[11].
	— Тарас Прохасько

	Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним
	— Оноре де Бальзак

	Щастя письменника — думка, що може вся перейти в почуття, почуття, що може все перейти в думку.^[12]
	— Томас Манн, «Смерть у Венеції» (1912)

	Я взагалі не люблю підручники літератури. Я їх просто ненавиджу. Скільки років працював вчителем літератури, я жодного разу дітям нічого не задавав по підручнику. Навіщо мені дітям пропонувати тлумачення, яке хтось колись бачив. Література — це штука індивідуальна. Література — це життєвий досвід, який має пройти через твоє сприйняття і привести до власних висновків.^[13]
	— Сергій Горбачов, освітній омбудсмен України

Див. також

Примітки

Джерела

Хісакі Мацуура. Півострів: Роман / Хісакі Мацуура; пер. з яп. І. Дзюб. — К.: Вид-во Соломії Павличко, 2008. — 288 с.
Томас Манн. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: «Дніпро», 1975. — С. 145–229.
Олександр Клименко. Весь цей літературний джаз. — Брустурів: Discursus, 2017. — 200 с.
Костянтин Москалець. Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 400 с. — ISBN 978-617-679-678-7

Посилання

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Стежачи_за_текстом—2019——176-1] Стежачи за текстом, 2019, с. 176

[2] Філософії перекладу: Юрко Прохасько

[Стежачи_за_текстом—2019——206-3] Стежачи за текстом, 2019, с. 206

[Радість_контакту—2015——120-4] Радість контакту, 2015, с. 120

[Радість_контакту—2015——86-5] Радість контакту, 2015, с. 86

[RECвізити3—2017——127-6] RECвізити3, 2017, с. 127

[7] Софія Андрухович: «Література – це нескінченна спроба якомога точніше сформулювати запитання»

[Окрушини-8] Окрушини

[Хісакі_Мацуура—2008——253-9] Хісакі Мацуура, 2008, с. 253

[Весь_цей_літературний_джаз—2017——37-10] Весь цей літературний джаз, 2017, с. 37

[Радість_контакту—2015——101-11] Радість контакту, 2015, с. 101

[Томас_Манн—1993——195-12] Томас Манн, 1993, с. 195

[Горбачов-13] Пушкіна — на мило! Броньовані Жовті Кеди, 65-й день війни на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]